Ахмад Масуд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ахмад Масуд
перс. احمد مسعود
Нині на посаді
Народився 10 липня 1989(1989-07-10)[1] (34 роки)
Панджшер, Демократична Республіка Афганістан[2]
Відомий як політик, генеральний директор
Місце роботи Фундація Масудаd
Країна Афганістан
Національність таджики
Alma mater Королівська військова академія в Сандгерсті і Кінґс-коледж
Батько Ахмад Шах Масуд
Релігія іслам

Ахмад Масуд (10 липня 1989(1989-07-10), Панджшер, Демократична Республіка Афганістан) — афганський політик, син антирадянського полководця Ахмада Шаха Масуда. Був призначений генеральним директором Фонду Массуда у листопаді 2016 року.[3] 5 вересня 2019 року він був оголошений наступником свого батька в долині Панджшир.[4]

Молодість і освіта[ред. | ред. код]

Ахмад Массуд народився 10 липня 1989 року в місті Пію в провінції Тахар на північному сході Афганістану, має таджицьке походження.[5]

Після закінчення середньої школи в Ірані, провів рік на військовому курсі в Королівській військовій академії Сандхерст у Британії.[6] 2012—2015 — навчався військовим дослідженням у Королівському коледжі Лондона, де отримав ступінь бакалавра. Також отримав ступінь магістра міжнародної політики Лондонському університеті 2016 року.[7][8][9]

Кар'єра[ред. | ред. код]

Масуд повернувся до Афганістану, був призначений генеральним директором Фонду Масуда у 2016 році.[10][11]

З березня 2019 року Масуд увійшов у політику.[12][13][14][15]

Він підтримав ідею свого батька щодо швейцарської моделі внутрішніх відносин влади в Афганістані, заявивши, що децентралізація уряду та деконцентрація влади з Кабула дасть більш ефективний розподіл ресурсів та повноважень провінціям країни, тим самим приносить процвітання та стабільність країні в цілому.[16][17][18]

На тлі військових досягнень талібів у 2021 році, Масуд зібрав коаліцію ополченців на півночі Афганістану під назвою Другий опір або опір Панджшира.[19][20] Після капітуляції Кабула він приєднався до першого віцепрезидента Амрулли Салеха, почавши боротьбу проти правління талібів.[21]

Панджшерський опір[ред. | ред. код]

У серпні 2021 року після наступу Талібану та захоплення ними майже всього Афганістану та Кабулу, Масуд разом із Амруллою Салехом організували в Панджшерській ущелині на північному сході Афганістану опір окупації талібів.[22]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://massoudfoundation.org/board-of-directors/
  2. http://www.afghan-bios.info/index.php?option=com_afghanbios&id=4514&task=view&total=4&start=1&Itemid=2
  3. گفت و گو با فرزند احمدشاه مسعود؛ "عملیات ما برای ادبیات‌مان است". 24 лютого 2014. Архів оригіналу за 31 липня 2018. Процитовано 26 травня 2022.
  4. Ahmad Massoud Declared As His Father's Successor. TOLOnews. Архів оригіналу за 24 листопада 2021. Процитовано 18 серпня 2021.
  5. Pariani, Nazari. روایتِ احمد مسعود از احمدشاه مسعود [Ahmad Massoud's account of Ahmad Shah Massoud]. Mandegar Daily (Persian) . Архів оригіналу за 10 вересня 2016.
  6. Son of slain Afghan resistance hero Ahmad Shah Massoud enters political fray. 6 вересня 2019. Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021.
  7. Son of famed Afghan commander Massoud steps into spotlight. The Straits Times. 28 серпня 2019. Архів оригіналу за 19 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021.
  8. Anne Chaon (1 вересня 2016). Lion of Panjshir's son ready to take up his Afghan destiny. Yahoo.com. Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 28 листопада 2016.
  9. AFP (1 вересня 2016). Lion of Panjshir: Ahmad Shah Masood's son ready to take up his Afghan destiny - The Express Tribune. Tribune.com.pk. Архів оригіналу за 22 серпня 2021. Процитовано 28 листопада 2016.
  10. My father was the first to negotiate with the Taliban. My father was the first to negotiate with the Taliban. Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021.
  11. Malejacq, Romain (15 січня 2020). Warlord Survival: The Delusion of State Building in Afghanistan. Cornell University Press. ISBN 9781501746437. Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021.
  12. Heir to Lion of Panjshir returns to reunite his father's followers. Архів оригіналу за 2 вересня 2021. Процитовано 18 серпня 2021.
  13. Meuse, Alison Tahmizian (5 вересня 2019). Afghanistan: Ahmad Massoud seizes father's torch. Asia Times. Архів оригіналу за 22 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021.
  14. Taliban seeks to share power in Afghanistan's government, but will ethnic groups approve?. PBS NewsHour. 14 грудня 2019. Архів оригіналу за 19 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021.
  15. Glasse, Jennifer (11 вересня 2019). Son of famed Afghan resistance fighter launches new political movement. CBC. Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021.
  16. Ahmad Massoud: Decentralization is the Solution. 3 липня 2020. Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021.
  17. What Is Missing From Afghan Peace Talks. Архів оригіналу за 19 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021.
  18. Son of slain Afghan commander Massoud warns of 'civil war' if US troops leave hastily. Архів оригіналу за 20 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021.
  19. Zucchino, David; Fazi, Fatima (24 червня 2021). Attacked and Vulnerable, Some Afghans Are Forming Their Own Armies. The New York Times. Архів оригіналу за 2 вересня 2021. Процитовано 17 серпня 2021.
  20. Behzan, Frud (12 серпня 2021). Afghanistan’s Anti-Taliban Stronghold Gears Up For New Fight Against Militants. Radio Free Europe/Radio Liberty (англ.). Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 17 серпня 2021.
  21. Тепер це мій бій, – син легендарного героя Афганістану оголосив війну талібам. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021.
  22. Ахмад Массуд закликав Захід допомогти у війні з талібами. Останній Бастіон (Укр.) . 20.08.2021. Архів оригіналу за 20 серпня 2021. Процитовано 20.08.2021.