Ахмеднагарський султанат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ахмеднагарський султанат
Бахмані Flag
1490 – 1636 Імперія Великих Моголів Flag
Столиця Джуннар
(14901494)

Ахмеднагар
(14941600)

Паранда
(16001626)

Джуннар
Хадкі
(14941600)
Мови Перська
Урду
Релігії Іслам
Форма правління Монархія
Історія
 - Заснування 1490
 - Захоплення 1636

Ахмеднагарський султанат — індійська середньовічна держава, що правила в Декані після занепаду Бахманідського султанату. Керувалася династією Нізам-шахів. Існувало протягом майже 150 років. Був захоплений віійськами Великих Моголів.

Історія[ред.ред. код]

Заснвоником держави став впливовий військовий та намісник (тарафа) Джуннара Малік Ахмед, який зробив кар'єру за правління бахманідський султанів. З початком розпаду держави Бахмані у 1490 році оголосив про свою незалежність, завдавши поразки бахманідським військам. Новий султан оголосив про утворення династії Нізам-шахів. У 1494 році було зведено нове місто Ахмеднагар, куди було переведено столицю султаната. Для зміцнення свого становища Ахмед Нізам-шах у 1499 році звів потужну фортецю Даулатабад.

В подальшому ахмеднагарські султани проводили агресивну зовнішню політику проти своїх сусідів — Біджапурського та Берарського султанатів. Бурхан I Нізам-шах в союзі із віджаянагаром зумів завдати поразки Біджапуру, захопивши частину прикордонних земель.

Хусейн I Нізам-шах в союзі з Біджапуром та Голкондою завдав поразки віджаянагару у 1565 році при талікоті, що зумовило занепад цієї держави. За його наступників влада султанів поступово слабшає Втім у 1572 рцоі вдаєтсья підкорити берарський султанат, приєднавши його землі.

Кінець 1570-х — початок 1580-х відзначені гострою боротьбою з султанами Біджапура й Голконди. У 1574 році приєднується Берарський султанат. В цей час влада знаходилася в руках вищої знаті, важливу роль відігравала Чанд Бібі. Водночас все більше командні посади у війську обіймають маратхські аристократи. Смерть у 1600 році Чанд Бібі порушило рівновагу у відносинах Ахмеднагарського султанату із сусідами. Проти нього виступили Великі Моголи та Біджапур, які захопили землі султанату, а правителя Бахадур Нізам-шаха відправило полонених до Делі.

В цей час висунувся впливовий військовик (колишній африканський раб) Малік Амбар, який переніс столицю до Парнади, поставивши султаном Муртази II Нізам-шаха. Малік Акбар намагався відвоювати втарчені землі застосовуючи партизанську тактику. Водночас провів економічні та фінансові реформи, беручи за приклад реформи раджи Тодар Мала. У 1624 році війська Маліка Амбара при Бхатваді зазнали поразки від могольсько-біджапурський військ. Проте Ахмеднагарський султанат було врятовано протистоянням могольського шах-заде Хуррама з батьком Джахангіром. Першого підтримав Малік Амбар, за що отримав майже усі землі султанату. Втім після смерті у 1526 році Амбара занепад султанату продовжився. У 1633 році перейшов на бік Великих Моголів фактичний правитель Фатх-хан (син Маліка Амбара), а у 1636 році його землі були захоплені Ауранґзебом (тоді ще шах-заде).

Султани[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Joseph E. Schwartzberg: A Historical Atlas of South Asia. Oxford University Press, 1992.