Ахілія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ахі́лія (грец. αχυλος — позбавлений соку) — патофізіологічний прояв, симптом, який виникає внаслідок пригнічення діяльності залоз стінки шлунку або т. з. зовнішньосекреторної частини підшлункової залози.

Ахілія шлунку[ред. | ред. код]

Ахілія шлунку — стан, що є наслідком пригнічення шлункової секреції без ознак ураження шлункових залоз.

Виникає у зв'язку з психічним пригніченням, інтоксикаціями, тяжкими інфекційними захворюваннями, гіповітамінозами, перевтомою, адаптацією і т. п. Іноді розвивається як самостійне захворювання, пов'язане з атрофією залоз його слизової оболонки, але здебільшого вона супроводжує інші захворювання (рак шлунку, туберкульоз, хронічну малярію, злоякісне недокрів'я тощо).

Розрізняють стан:

  • ахлоргідрії (відсутність у вмісті шлунку соляної кислоти) та
  • ахілії (у шлунковому соку відсутній ще й пепсин).

При ахілії шлунку шлунковий сік позбавлений вільної соляної кислоти та ферментів (зокрема пепсину), які в звичайних умовах виділяють залози стінки шлунку. Це спричиняється до розладів травлення, в тому числі — до посилення бактеріального гниття в кишечнику (з'являються проноси, загальне виснаження).

Часто протікає безсимптомно або проявляється зниженням апетиту, шлунковою та кишковою диспепсією, поганою переносимістю деяких сортів їжі.

Виявляють ахілію шлунку за допомогою лабораторного дослідження шлункового соку.

Лікування спрямоване на усунення основного захворювання; регуляці режиму праці та відпочинку, систематичне харчування, вживання вітамінів та засоби, що стимулюють апетит та травну функцію, а також добрий ефект дає приймання всередину соляної кислоти, ацидин-пепсину, шлункового соку, абоміну та ін. — речовин замісної терапії, відповідне дієтичне харчування.

Ахілія панкреатична[ред. | ред. код]

Ахілія панкреатична (грец. πανκρεας — підшлункова залоза) виникає при недостатньому надходженні в кишечник травних ферментів, що виробляються підшлунковою залозою; іноді надходження цих ферментів припиняється зовсім.

До панкреатичної ахілії здебільшого призводить запалення залози (панкреатит), рак її, закупорка вивідної протоки.

Ознаки панкреатичної ахілії: тривалі проноси, світле забарвлення калу (багатий на нейтральний жир), здуття живота, швидко зростаюче виснаження.

Лікування спрямоване на усунення основного захворювання; добрий ефект дає прийом всередину препаратів підшлункової залози тварин.

Джерела[ред. | ред. код]