БТР-Т
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. |
БТР-Т | |
---|---|
Тип | Важкий бронетранспортер/Важка БМП |
Походження | Росія |
Історія виробництва | |
Розробник | ОмськТрансМаш |
Виробник | ОмськТрансМаш |
Вартість одиниці | 640 110 $ (з 30-мм гарматою) і 440 180 $ (без гармати) |
Виготовлення | 1994—1996 |
Характеристики | |
Вага | 38,5 тонн |
Довжина | 6,45 м |
Ширина | 3,27 м |
Висота | 2,4 м |
Обслуга | 2 ос |
Десант | 5 ос |
Броня | 600 мм макс., ДЗ «Контакт-5» |
Головне озброєння | Башта на вибір: |
Двигун | 12-циліндровий дизель В-55 620 к.с |
Питома потужність | 18,70 к.с./т |
Підвіска | Торсіонна |
Операційна дальність | 500 км |
Швидкість | шосе: 50 км/год бездоріжжя: 25 км/год |
БТР-Т у Вікісховищі |
БТР-Т[a] — російський важкий бронетранспортер, розроблений державним конструкторським бюро транспортного машинобудування Омськтрансмаш.
Машина побудована на базі корпусу танка Т-55 і відповідає потребам у важкій, добре захищеній та добре озброєній машині, пристосованій до міських боїв[1][відсутнє в джерелі]. Потреба у важких БТР виникла після Першої чеченської війни, під час якої БТР-80 були знищені в міських районах руками чеченських повстанців за допомогою ручних протитанкових гранатометів. Отже, в конструкції танка Т-55 закладена товста броня корпусу з вбудованою динамічною бронею «Контакт-5». Він також має трохи «важче» озброєння (схоже на БМП-2) з достатнім кутом піднесення для ураження цілей у багатоповерхових будинках.
Перша поява цієї машини відбулася на виставці в Омську в 1997 році. Через брак фінансування машина так і не пройшла належних випробувань і не була взята на озброєння російських військ. Інформації про кількість переобладнаних таким чином машин немає. Експортні контракти не підписані.
Вибір корпусу Т-55, а не більш сучасного танка, було прийнято з міркувань ефективності, а також, ймовірно, для того, щоб відпрацювати здатність робити конверсію для багатьох Т-55, які використовуються в усьому світі. На нього вплинула ізраїльська IDF Achzarit, яка створила практично такі ж модифікації у 1980-х роках.
Конструктори прибрали гармату і важку башту танка, замінивши її на легку, низькопрофільну башту з корзиною під нею. Навідник повинен був сидіти в цьому кошику і обертатися разом з баштою. Прибравши запаси 100-мм боєприпасів і використавши простір, де порожні снаряди відкидалися всередині машини, конструктори зробили простір для п'яти повністю екіпірованих піхотинців (плюс водій і навідник). Цього було недостатньо, щоб зробити його гідним транспортним засобом. З баштою та озброєнням, подібним до БМП-2, і 2+5 людини всередині, це виявилася перша російська важка БМП, а не важкий БТР.
Верхня плита корпусу була замінена на нову, яка мала чотири люки для входу та виходу з машини. Лобова броня, бортова броня і плита даху були посилені блоками динамічного захисту «Контакт-5». Борт машини був посилений рознесеною бронею і гумовими бортами. У задній частині автомобіля розташовувалися броньовані паливні баки. Броньовий лист днища був посилений протимінним захистом.
Башта може мати кілька конфігурацій зброї:
- 30-мм автоматична гармата 2А42.
- ПТРК 9М113 Конкурс.
- 30-мм автоматична гармата 2А42.
- 30-мм автоматичний гранатомет АГС-17.
- Спарені 30-мм автоматичні гармати 2А38.
- 12,7×108 мм великокаліберний кулемет НСВ.
- ПТРК 9М113 Конкурс.
- 12,7×108 мм великокаліберний кулемет НСВ.
- 30-мм автоматичний гранатомет АГС-17.
- IDF Ахзарит
- Термінатор БМПТ
- VIU-55 Munja
- Sabiex HIFV UAE HIFV — італійська машина на основі ОФ-40
- VN11 — китайська (важка) бойова машина піхоти на основі Type 59, китайської версії Т-54/Т-55
- БМПВ-64 — українська важка бойова машина піхоти на базі Т-64
- ↑ BTR-T Heavy Armored Personnel Carrier. www.military-today.com.