Т-54

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
T-54 National Museum of the Great Patriotic War.jpg

Т-54 зразка 1949 року

Середній танк Т-54
Загальні дані
класифікація Середній танк
компонувальна схема класична
Виробництво та застосування
країна-виробник СРСР СРСР Flag of the People's Republic of China.svg КНР
Flag of North Korea.svg Північна Корея Польща Польща
Румунія Румунія
Flag of the Czech Republic.svgЧехословаччина
роки виробництва 19451979
роки експлуатації з 1948
основні країни-оператори СРСР СРСР Flag of North Korea.svg Північна Корея
Польща Польща Сирія Сирія
Flag of Serbia and Montenegro.svg Югославія
Flag of the Czech Republic.svgЧехословаччина
Основні параметри
бойова маса, т 36,0
екіпаж, осіб 4
довжина, мм 6002 (9000 з гарматою)
ширина, мм 3270
висота, мм 2218
кліренс, мм 425..468
база, мм 3840
Броня
тип броні стальна, катана і лита
  лоб корпусу (верх), мм/град. 100 / 60°[1]
  лоб корпусу (низ), мм/град. 100 / 55°[1]
  борт корпусу, мм/град. 80 / 0°[1]
  корма корпусу, мм/град. 45 / 17°[1]
  днище, мм/град. 20
  лоб башти, мм/град. 200 / 0°[1]
106 / 60°[1]
  борт башти, мм/град. 160 / 0°[1]
85 / 60°[1]
  корма башти, мм/град. 65 / 0°
56 / 30°[1]
  дах башти, мм/град. 30
Озброєння
калібр, марка та тип гармати 100-мм Д-10Т нарізна гармата
довжина ствола, кал. 56
кути ВН, ° −5°…+18°
кути ГН ° 360°
дальність стрільби, км 0,02—14,6
боєкомплект гармати 34
приціли ТШ-2-22А
кулемети два 7,62-мм кулемети «СГМТ»
12,7-мм кулемет «ДШК»
Силова установка, маневреність та мобільність
тип, марка двигуна
потужність двигуна, к.с. (кВт) 520
підвіска індивідуальна, торсіонна
швидкість по шосе, км/год. 50
швидкість по перетятій місцевості, км/год. 20—25
запас ходу по шосе, км 250–300
запас ходу по перетятій місцевості, км 290–320
питома потужність, к.с./т 14,4
подоланний підйом, ° 30
подоланна стінка, м 0,8
подоланний рів, м 2,7
подоланний брід, м 1,4 (5 з обланднанням для підводної їзди танків)

Середній танк Т-54 — Бойова маса 36,4 тонн. Екіпаж 4 чоловік. Озброєння: 100-мм гармата, два 7,62-мм кулемети «СГМТ», 12,7-мм кулемет «ДШК». Броня 100–190 мм. Максимальна швидкість 50 км/год. Потужність двигуна 520 к.с.

Створення Т-54[ред.ред. код]

Безпосереднім попередником Т-54 був танк Т-44, створений в 1943–1944 роках. На ранніх стадіях, процес створення Т-54 був невіддільний від Т-44, оскільки розробка обох танків велася в загальному руслі розвитку радянської бронетанкової техніки тих років, і, на перших порах, втілений в металі Т-54 був в значній мірі модернізованим варіантом Т-44.

В октябре 1944года в КБ завода №183 приступили к проектированию нового танк,который внешне отличался от Т-44 в основном башней несколько больших размеров и вооружением,состоявшим из 100-мм пушки.

В 1946году Т-54 был принят на вооружение СССР армии.Эти машины получили обозначение Т-54-1 (видимо,Т-54 1-й серии) и Т-54обр.1946г.Танк Т-54-1 имел классическую компоновку с задним расспожением моторно-трансмиссионного отделения.Корпус был сварен из броневых катаных листов и имел острую носовую часть и вертикальные борта.Монолитный верхний лобовой лист корпуса был толщиной 120мм и располагался под углом 60° к вертикали.Башня-литая,крупногабаритная, с вварной крышей и обратным скосом (заманом) снизу по всему периметру.В башне устанавливальсь 100-мм пушка Д-10Т,спаренная с 7,62-мм пулеметом СГ-43.Два пулемета СГ-43 размещались в броневых ящиках на надгусеничных полках,неприцельный огонь из них вел механик-водитель.Над люком заряжающего,на турели,устанавливался 12,7-мм зенитный пулемет ДШК.Боекомплект танка включал 34 унитарных 100-мм выстрела,200 паронов калибра и 4500 паронов калибра 7,62мм.

Танк оснащался двигателем В-54 мощностью 520л.с.В ходовой части с каждого борта имелось пять сдвоенных обрезиненных опорных катков.

На танке Т-54-2 была установлена новая башня с узкой 400-мм амбразурой для пушки,без обратного скоса спереди и с боков,с командирской башенкой.Турель зенитного пулемета заменили новой,улучшенной конструкции.В1951году Т-54 получил литую башню полусферической формы без обратных скосов и кормовой ниши с улучшенным уплотнением погона.Серийное производство Т-54-3 (илиТ-54 обр. 1951г.) началось в 1952-м ипрдолжание был принят танк Т-54 с пушкой Д-10ТГ,оснащенной стабилизатором в вертикальной плоскости СТП-1 (Горизонт),а спустя два года-Т54Б с двухплоскостным стабилизатором СТП-2 (Циклон).Он позволил довести вероятность попадания в цель при стрельбе с ходу до 60%.Серийное производство танков Т-54 разных модификаций осуществлялось с 1947 по апрель 1959года.

Опис конструкції[ред.ред. код]

Танк Т-54/55 є подальшим розвитком танка Т-44, він має таку ж схему компонування. Відділення управління розташоване в передній частині корпусу, бойове відділення — у середній, під баштою, а силове — в задній частині корпусу. Екіпаж танка складається з чотирьох осіб — механіка-водія що розташовувався у відділенні управління, а також навідника, заряджаючого і командира, які перебували в тримісній башті. Броньовий корпус Т-54/55 — зварний, збирався з катаних плит і листів гомогенної сталі. Броньовий захист танка протиснарядний, диференційований, виконаний з раціональними кутами нахилу. Башта обтічної форми виготовлялася методом лиття. Нижня частина башти мала товщину майже 200 мм.

Підвіска[ред.ред. код]

Підвіска незалежна, торсіонна. Ходова частина з кожного борту складалася з 5 опорних катків з металевими ободами і гідравлічними амортизаторами. Ведучі колеса задні, зачеплення гусениць цівкове.

Основним озброєнням Т-54 була 100-мм гармата Д-10Т. Довжина ствола гармати — 56 калібрів. Ця гармата була розроблена в конструкторському бюро артилерійського заводу № 9 під керівництвом Ф. Ф. Петрова для СУ-100. Бронебійний снаряд цієї 100-мм гармати був здатний пробити вертикальний лист броні товщиною 125 мм на відстані 2000 м. Після Другої світової війни його поліпшені варіанти перебували на озброєнні протягом сорока років після розробки вихідної модифікації. Додатковим озброєнням був спарений 7,62 мм кулемет, розташованого праворуч від гармати. Виробництво даного танку продовжилося навіть після того, як набагато більш досконалий Т-62 був прийнятий на озброєння.

Джерела[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж и к М. В. Павлов, И. В. Павлов. Отечественные бронированные машины 1945—1965 гг. // Техника и вооружение: вчера, сегодня, завтра. — Москва : Техинформ, 2011. — № 3. — С. 59. (рос.)

‎Посилання[ред.ред. код]


Бронетехніка Це незавершена стаття про бронетехніку.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.