Збройні сили Російської Федерації

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Збройні сили Російської Федерації
Вооружённые Силы Российской Федерации
Емблема Збройних сил Російської Федерації
Емблема Збройних сил Російської Федерації
Прапор Збройних сил Російської Федерації
Прапор Збройних сил Російської Федерації
Види збройних сил
Medium emblem of the Сухопутные войска Российской Федерации.svg Сухопутні війська 
Medium emblem of the Военно-воздушные силы Российской Федерации.svg Повітряно-космічні сили 
Emblem of the Военно-Морской Флот Российской Федерации.svg Військово-морський флот 
Medium emblem of the Ракетные войска стратегического назначения Российской Федерации.svg Ракетні війська СП 
Medium emblem of the Воздушно-десантные войска Российской Федерации.svg Повітряно-десантні війська
Штаб Flag of Moscow.svg Москва
Командування
Верховний головнокомандувач Standard of the President of the Russian Federation.svg Президент 
Володимир Путін
Міністр оборони [[Файл:|23пкс]] генерал армії 
Сергій Шойгу
Начальник генерального штабу [[Файл:|23пкс]] генерал армії 
Валерій Герасимов
Людські ресурси
Вік 18-27 років[1]
Призов 12 місяців (2014)[1]
Населення у
призовному віці
34.765.736 ч., віком 16-49 (оц. 2010[1]),
35.410.779 ж., віком 16-49 (оц. 2010[1])
Придатних для
військової служби
22.597.728 ч., віком 16-49 (оц. 2010[1]),
23.017.006 ж., віком 16-49 (оц. 2010[1])
Щорічно досягають
призовного віку
696.768 ч. (оц. 2010[1]),
664.847 ж. (оц. 2010[1])
Активні службовці 766.055 (2014)[2]
Резерв 2.485.000 (2013)[3]
Витрати
Бюджет  
$ 60.400.000.000 (2015)[4]
Відсоток у ВВП 3,49% (2014)[1]
Промисловість
Національні постачальники
Закордонні постачальники
Річний імпорт  
Річний експорт $ 15.700.000.000 (2013) 
Історія
Уніформа та звання
Військові звання Росії
Нагороди
Військові нагороди Росії

Commons-logo.svg Збройні сили Російської Федерації у Вікісховищі

Збро́йні си́ли Росі́йської Федерації  — Російська армія (рос. Вооружённые Силы Российской Федерации) створені за наказом Бориса Єльцина від 7 травня 1992 року, яким він створив Міністерство оборони РФ й підпорядкував йому радянські збройні формування на території РФ. Чисельність активних Збройних сил — 1037000 осіб (4-ті у світі)[5] . Військові резерви — 2 млн осіб. Напіввійськові формування — 359100 осіб. Загальна чисельність військових формувань — 3396100 осіб (8-і у світі).

Головнокомандувачем Збройних сил є Президент РФ (поточно — Володимир Путін).

У Росії існує загальна військова повинність для чоловіків 18-27 років з терміном служби — 1 рік. Планувалося довести кількість військових за контрактом до 70% у 2010 році.

На військовому обліці придатних для мобілізації військових і резервістів у віці 18-49 років у 2006 році — 2100000[6]

Військовий бюджет Росії на 2008 рік становив 956 млрд рублів ($ 36,8 млрд у цінах 2008 року). На 2010 рік становив уже 1 трлн. 320 млрд рублів ($ 52 млрд у цінах 2010 року). У 2012 році планувалося близько 1 трлн. 540 млрд рублів ($ 64 млрд у цінах 2012 року).

Склад[ред.ред. код]

Збройні сили Російської Федерації складаються з:

Військові формування, які не підпорядковані Міністерству оборони РФ складаються з:

Військова присутність закордоном[ред.ред. код]

Сухопутні війська[ред.ред. код]

Новий поділ на військові округи, який діє з 1 грудня 2010 року

Сухопутні війська поділені за 4-ма військовими округами — оперативно-стратегічними командуваннями:

Чисельність — 395000 осіб (2006), з яких 190 тис. призовників. До складу наземних сил входять 35 тис. військових Повітряно-десантних військ.

Військово-морські сили Російської Федерації[ред.ред. код]

Військово-морські сили Росії, Військово-морський флот Росії ділиться на 4 окремих флоти та Каспійську флотілію:

Генеральний штаб і бункери[ред.ред. код]

Генеральний штаб Збройних сил для генералів і Президента Росії розмішений біля Чехова та Шарапового за 80 км на південь від Москви, Чаадаєвка на схід від Пензи, глибокого закладення бункер у Воронове, можливо за 70 км на південь від Москви і біля Липецька.[7]

В Москві існує система бункерів, які пов'язані системою «Метро-2».

Підземне місто-бункер гора Ямантау площею 1000 км² північніше оренбурзького міста Білоріцьк в Уральських горах, призначений бути останнєю базою Російської держави на випадок атомної війни.[8]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г CIA The World Factbook. «Central Intelligence Agency». Процитовано 7 вересня 2015. 
  2. Active Military Manpower. «Global Firepower». Процитовано 7 вересня 2015. 
  3. Active Reserve Military Manpower. «Global Firepower». Процитовано 7 вересня 2015. 
  4. Defence Budget by Country. «Global Firepower». Процитовано 7 вересня 2015. 
  5. Russia's Armed Forces, CSIS (Page 32). 2006-07-25. 
  6. ЦРУ Книга фактів 2006, https://www.cia.gov/cia/publications/factbook/geos/rs.html
  7. http://www.globalsecurity.org/wmd/world/russia/c3i_fac.htm Strategic C3I Facilities
  8. http://www.globalsecurity.org/wmd/world/russia/yamantau.htm


Посилання[ред.ред. код]