Бажанов Борис Георгійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бажанов Борис Георгійович
фр. Boris Bajanov
Народився 1900(1900)
Flag of Russia.svg Російська імперія, Могилів-Подільський
Помер 1982(1982)
Франція Париж, П'ята французька республіка
Поховання Пер-Лашез
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
СРСР СРСР
Франція Франція
Діяльність партійний діяч
Alma mater Київський університет
Московське вище технічне училище
Посада особистий секретар
Й. Сталіна
секретар Політбюро
Попередник М.І. Гляссер
Партія ВКП(б)

Бори́с Гео́ргійович Бажанов (1900, Могилів-Подільський, Подільська губернія, Російська імперія — 1982, Париж, Франція) — радянський партійний діяч, особистий секретар Йосипа Сталіна, втікач з СРСР, мемуарист[1].

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в сім'ї лікаря, з 1919 року — член РКП(б), з 1922-го — співробітник Адміністративного відділу ЦК РКП(б) (за деякими даними, влаштуватися туди йому допомогла протекція Лазаря Кагановича)[2]. Завдяки блискучій пам’яті та витримці зробив приголомшливу кар'єру: у серпні 1923 року він став секретарем Політбюро ЦК РКП(б) і особистим секретарем Йосифа Сталіна. З 1926 одночасно працював у Вищій раді зі спорту й у Міністерстві фінансів[1].

Працюючи в Кремлі, став антикомуністом. В ніч з 31 грудня 1927 року на 1 січня 1928 року перейшов іранський кордон з території Туркменістану та за сприяння індійської колоніальної влади зміг дістатись до Парижа.

У 1930 в Парижі видав мемуари «Зі Сталіним у Кремлі»; потім неодноразово перевидавав і розширював свої мемуари як «Спогади особистого секретаря Сталіна»[2].

Мемуари[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]