Бажанська-Озаркевич Ольга-Олександра Порфирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 06:57, 16 лютого 2013, створена ОлюсьАВБ (обговорення | внесок) (clean up, replaced: {{Картка:Особа → {{Особа за допомогою AWB (8853))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ольга-Олександра Порфирівна Бажанська-Озаркевич
Ім'я при народженніОльга-Олександра Порфирівна Бажанська
Народилася30 грудня 1866(1866-12-30)
Львів
Померла15 липня 1906(1906-07-15) (39 років)
Закопане
ПохованняЛичаківський цвинтар
Національністьукраїнка
Діяльністьпіаністка,
фольклористка,
письменниця,
громадська діячка
БатькоБажанський Порфирій Іванович

О́льга-Олекса́ндра Порфи́рівна Бажа́нська-Озарке́вич (* 30 грудня 1866, Львів — † 15 липня 1906, Закопане, нині Польща) — українська піаністка, фольклористка, письменниця, громадська діячка. У заміжжі — Озаркевич. Літературні псевдоніми — Оксана, Олеся Б.

Біографія

Ольга-Олександра Бажанська народилася 30 грудня 1866 року у Львові. Дочка священика, композитора, музикознавця, письменника, фольклориста Порфирія Бажанського.

1885 року закінчила Львівську учительську семінарію. Музики навчалася в батька та І. Гуневича (Львів).

Після закінчення семінарії учителювала в селі Сороки (нині Сороки-Львівські Пустомитівського району Львівської області) та в місті Городок (нині Львівської області). Навчала грі на фортепіано.

Брала активну участь у жіночому русі. 1891 року стала одним з організаторів у Львові музично-хорового товариства «Боян».

Померла 15 липня 1906 року в місті Закопане (нині Польща). Поховали Бажанську-Озаркевич у Львові на Личаківському цвинтарі.

Концертна діяльність

У 18921900 роках Бажанська-Озаркевич виступала як піаністка в концертах товариства «Боян», присвячених Тарасові Шевченку та Маркіяну Шашкевичу.

Акомпанувала на концертах у Львові співакам Соломії Крушельницькій (1892, 1894, «Ой люлі, люлі» та «Ой місяцю, місяченьку» Миколи Лисенка, «У гаю, гаю» Дениса Січинського), Марії Павликів, Іванові Скалишу та іншим.

У репертуарі Бажанської-Озаркевич були фортепіанні твори українських і зарубіжних композиторів, зокрема Миколи Лисенка, Фридерика Шопена, Ференца Ліста, Роберта Шумана.

За означенням «Енциклопедії українознавства», Ольга-Олександра Бажанська — перша українська фахова піаністка в Галичині.

Композитор Остап Нижанківський присвятив Бажанській-Озаркевич твір «Над озером» (1894).

Літературна творчість

1887 року в альманасі «Перший вінок» опублікувала новелу «Кіндрат» (про тяжку долю солдата), вірш «Колись було».

1891 року в журналі «Народ» опублікувала повість «5.V 1891», присвячену долі жінки-інтелігентки в тогочасному суспільстві.

Перекладала твори польського письменника Владислава Оркана (оповідання «Підвечірок», «Недовірок», «Ясна Поляна», «Над Бердом»).

У Сороках записала прислів'я, які Іван Франко вмістив у своєму виданні «Галицько-руські приповідки» (19011910).

Записані Бажанською-Озаркевич народні пісні увійшли до збірника «Русько-народні галицькі мелодії» (Львів, 19051912, частини 1—10), упорядником якого був Порфирій Бажанський.

Література