Базальна зона гір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пролювіальний конус виносу
Осипи на схилах гір.

База́льна зо́на гір (рос. базальная зона гор, англ. basal zone of mountains, нім. basale Zone des Gebirges) — у геоморфології нижні частини схилів гір, які є місцем накопичення пухких продуктів їх руйнування (конуси виносу, осипу тощо).

Нижню частину схилів не тільки гір, але й також холмів, річкових долин тощо, яка є місцем накопичення уламкового матеріалу, що зноситься з верхніх частин схилу і вододілу унаслідок різних процесів, називають акумулятивним схилом[1], а базальну зону льодовика називають субгляціальною зоною[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Аккумулятивный склон [Архівовано 23 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Геоморфологический словарь-справочник /Сост. Л. М. Ахромеев; Под ред. П. Г. Шевченкова. — Брянск: Издательство Брянского государственного университета, 2002. — С. 11
  2. Базальная зона ледника. Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 16 жовтня 2020.

Література[ред. | ред. код]