Базилянський Едуард Йосипович
| Базилянський Едуард Йосипович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
26 серпня 1931 (92 роки) Київ, Українська СРР, СРСР | |||
| Країна |
 СРСР Україна | |||
| Жанр | жанрове малярство, пейзаж і натюрморт | |||
| Навчання | Український поліграфічний інститут (1961) | |||
| Діяльність | художник | |||
| Вчитель | Іванов Михайло Інокентійович | |||
| Член | Спілка радянських художників України | |||
| Діти | Базилянський Ростислав Едуардович | |||
|
| ||||
Едуард Йосипович Базиля́нський (нар. 26 серпня 1931, Київ) — український живописець; член Київської організації Спілки радянських художників України з 1970 року (член бюро секції живопису та правління[1]). Батько художника Ростислава Базилянського.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 26 серпня 1931 року в місті Києві (нині Україна). 1961 року з відзнакою закінчив графічний факультет[1] Київського відділення Українського поліграфічного інституту, де навчався у Михайла Іванова.
Мешкав у Києві в будинку на вулиці Литвиненко-Вольгемут, № 5, квартира № 81[2] та у будинку на вулиці Пирогова, № 5[1].
Творчість[ред. | ред. код]
Працював у галузі станкового живопису у жанрах пейзажу, натюрморту, тематичної картини. Серед робіт:
- «На пляжі» (1961)[3];
- «Вуличка в Гурзуфі» (1973)[1];
- «Седнів взимку» (1974);
- «Відпочинок біля ставка» (1974)[3];
- «День Перемоги» (1975)[4];
- «Сонце зайшло» (1978)[3];
- «Остання мелодія» (1981)[3];
- «Хутір в Карпатах» (1984);
- «Відпочинок в лісі» (1990)[3];
- «Старе місто. Вечір» (1990)[1];
- «Біля хати» (1994);
- «Сонячний натюрморт» (1994);
- «Дощ в місті» (1994)[3];
- «Лютневе сонце» (1996);
- «Околиця міста» (1996);
- «Старі човни» (1997)[3];
- «Натюрморт» (1997);
- «Натюрморт біля хати» (1998)[1];
- «Квіти» (1998);
- «Рання зима» (2000);
- «Біля старої хати» (2000)[4];
- «Ворог Рейху. Гетто» (2000)[4];
- «Місток» (2000)[1];
- «Бузок біля хати» (2000).
Бере участь у всесоюзних, республіканських і обласних виставках з 1956 року[3].
Роботи художника закуплені Міністерством культури і мистецтв України. Твори знаходяться у приватних колекціях України, Франції, Австрії, Фінляндії[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и Художники України, 2005, с. 26.
- ↑ Базилянський Едуард Йосипович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 552.
- ↑ а б в г д е ж и Базилянський Едуард Йосипович / Галерея L-art.
- ↑ а б в Базилянський Едуард Йосипович / Київська організація Національної спілки художників України.
Література[ред. | ред. код]
- В. М. Прядко. Базилянський Едуард Йосипович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0.;
- Едуард Базилянський // Художники України. Живопис. Графіка. Скульптура. Декоративно-ужиткове мистецтво : творчо-біографічний альбом-довідник / С. Журавель. — Київ : Іпрез, 2005. — С. 26. — ISBN 966-95504-0-8.
|
