Балтійська АЕС

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Балтійська атомна електростанція
Країна Росія
АдмінодиницяНіман
МісцезнаходженняРосія Росія, Калінінградська область, Німан
Початок будівництва2010
Організація«Росенергоатом»
Технічні параметри
Кількість енергоблоків2
Будується енергоблоків2
Тип реакторівВВЕР-1200 (АЕС-2006)
Реакторів в експлуатації0
Генеруюча потужність2388 МВт (план)
Інша інформація
СайтБалтійська АЕС
Мапа
CMNS: Балтійська АЕС у Вікісховищі

Балтійська атомна електростанція (Балтійська АЕС, Калінінградська атомна електростанція, Калінінградська АЕС) — АЕС, в стадії довгобуду у Німанському районі Калінінградської області, Росія. Має бути побудована за 12 км на південний схід від міста Німан (близько 10 км від кордону з Литвою); на АЕС заплановано два енергоблоки загальною потужністю 2300 МВт. За проектом, після спорудження Калінінградської області регіон має перетворитися з енергодефіцитного на експортера електроенергії.

25 лютого 2010 року відбулася церемонія закладки першого каменю на будівництві Балтійської АЕС. Основний етап будівельних робіт почався в квітні 2011 р[1][2][3] Вартість будівництва Балтійської АЕС оцінюється у 4,8 млрд євро, а разом з інфраструктурою — 6,23 млрд євро. Уряд Росії розраховує на те, що іноземні енергокомпанії, зацікавлені в покупці електроенергії майбутньої АЕС, придбають частку акцій станції (не більше 49 %) і цим візьмуть участь у фінансуванні будівництва.

У квітні 2014 року будівництво станції було призупинено і практично заморожено[4][5].

Будівельно-монтажні роботи виконуються в мінімальних обсягах. Нове обладнання що надходить консервується. На робочому майданчику станції постійно присутні не більше 100 осіб — будівельники та охорона.

У разі спорудження, одним з великих споживачів, ймовірно буде вивільнена після зупинки Ігналінської АЕС Круоніська ГАЕС.

Опис станції

[ред. | ред. код]

Як принципова основа проекту «АЕС-2006», що розробляється для майданчика Балтійської АЕС, прийнята концепція з водо-водяним енергетичним реактором (ВВЕР-1200, модернізована з урахуванням досвіду експлуатації серійних енергоблоків АЕС з ВВЕР-1000, що напрацювали понад 130 реакторо-років. До складу енергоблоку входить реакторна установка ВВЕР-1200 (Головний конструктор ФГУП ОКБ «Гідропрес»).

Плани експорту та згортання проєкту

[ред. | ред. код]

Калінінградська область має власну теплову потужність, та не потребувала двох потужних блоків по 1,2ГВт які будувались чисто з економічних розрахунків орієнтованих на продаж електроенергії, а будівництво малопотужних енергоблоків (які також розглядали як варіант продовження проєкту щоб уникнути його консервації) робить електроенергію дорожчою у 5-6 разів. Росатом, розробляючи проект АЕС розглядав за основну мету експорт електроенергії до сусідніх країн. На початкових етапах, деяку зацікавленість у імпорті проявляла бізнес еліта Польщі. До планів Росатому також входило можливе виокремлення електростанції в острівний режим та синхронізація її із ENTSO-E, проте співпраця не пройшла далі чим попередні домовленості та не знайшла підтримки. Слід зазначити що калінінградську область та Польщу не поєднує жодна високовольтна лінія, що б передбачало також будівництво супутньої інфраструктури.

Додатково до попередніх факторів, внаслідок зовнішньої політики Російської Федерації, протестом Литви проти Білоруської атомної електростанції, яка по суті є чистим капіталовкладенням Російської Федерації, постійні публічні погрози країнам Балтії військовим вторгненням, сусідні країни відмовилися навіть в перспективі купувати електроенергію — навіть не дивлячись на те що Калінінградська область синхронізована з енерго системою Росії та Білорусі через Литву, Латвію, Естонією могла б продавати електроенергію у згадані країни. У 2013 Латвія заявила, що реактори, які планується збудувати на Балтійській АЕС, ніколи не перевірялися на безпеку відповідно до методології, схваленої всередині Євросоюзу[6] а політичне протистояння проти Росії було настільки сильним, що президент Литви Гітанас Науседа особисто відвідав Україну у 2021 році та виступив із зверненням у Верховній Раді, щоб навіть Україна бойкотувала закупівлю електроенергії з Білорусії, де нещодавно Росатом теж побудував Білоруську атомну електростанцію.[7] Слід зазначити що країни Балтії планують повне від'єднання від енергосистеми Росії та Білорусі приєднання до ENTSTO-E, що теж додатково ускладнює амбітний проект добудови станції.

Енергоблоки

[ред. | ред. код]
Енергоблок[8] Тип реакторів Потужність Початок будівництва Підключення до мережі Введення в експлуатацію Закриття
Чистий Брутто
Балтійськ-1 (план)[9] ВВЕР-1200/491 1109 МВт 1194 МВт[10] 22.02.2012 (2020) Будівництво припинене
Балтійськ-2 (план)[11] ВВЕР-1200/491 1109 МВт 1194 МВт Будівництво припинене

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. «Росатом» начал строительство Балтийской АЭС. lenta.ru. Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 2010-02-30.
  2. Кириенко рассказал о плане строительства Балтийской АЭС. KMnews. 17 серпня 2010. Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 30 вересня 2010.
  3. А.Денисинков (18 серпня 2010). Сергей Кириенко заглянул в котлован Балтийской АЭС. Комсомольская правда. Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 30 вересня 2010.
  4. Стройка с непростой судьбой: Балтийская АЭС ждет перемены политических ветров. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 30 жовтня 2015.
  5. Директор Балтийской АЭС: никто ничего не отменял, и термин «консервация» не уместен. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 30 жовтня 2015.
  6. Владимир Сливяк (2013.06.03). Строительство Балтийской АЭС остановлено. bellona.ru (рос.). Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 25 березня 2022.
  7. Президент Литви у Верховній Раді закликав Україну не купувати електроенергію в Білоруськох АЕС. radiosvoboda.org. 21.03.2021. Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 25 березня 2022.
  8. Power Reactor Information System [Архівовано 11 лютого 2012 у Wayback Machine.] of the МАГАТЕ: «Russian Federation: Nuclear Power Reactors» [Архівовано 2012-02-12 у Wayback Machine.] (english)
  9. МАГАТЭ: Nuclear Power Reactor Details — BALTIISK-1 (english)
  10. BALTIC-1 (Last update on 2013-07-05). Архів оригіналу за 19 січня 2016. Процитовано 30 жовтня 2015.
  11. МАГАТЭ: Nuclear Power Reactor Details — BALTIISK-2 (english)

Ресурси Інтернету

[ред. | ред. код]