Бандити в Мілані (фільм, 1968)
| Бандити в Мілані | |
|---|---|
| італ. Banditi a Milano | |
| Жанр | драма, кримінальний фільм |
| Режисер | Карло Лідзані |
| Продюсер | Діно де Лаурентіс |
| Сценарист | Карло Лідзані Массімо де Ріта Діно Маюрі |
| У головних ролях | Джан Марія Волонте Томас Міліан Дон Бакі Карла Гравіна |
| Оператор | Джузеппе Руццоліні Отелло Спіля |
| Композитор | Ріц Ортоляні Ніно Феррер |
| Художник | Bartolomeo Scaviad |
| Кінокомпанія | Dino De Laurentiis Cinematografica |
| Дистриб'ютор | Paramount Pictures і Netflix |
| Тривалість | 98 хв. |
| Мова | італійська |
| Країна | |
| Рік | 1968 |
| Касові збори | 1 768 000 000 італійська ліра |
| IMDb | ID 0062707 |
| Рейтинг | IMDb: |
| | |
«Бандити в Мілані» (італ. Banditi a Milano, англ. The Violent Four) — італійський драматичний кримінальний фільм 1968 року, режисера Карло Лідзані. Фільм був внесений до списку 100 італійських фільмів, які потрібно зберегти (100 film italiani da salvare), від післявоєнних до вісімдесятих років.[1]
У фільмі розповідається про пограбування банків злодійською бандою Кавальєро у Мілані та провінції Турин на початку осені 1967 року. Зокрема, показано їх напад на 11-те відділення «Банку Неаполя», який закінчився перестрілкою з поліцією та погонею вулицями міста.
- Томас Міліан[it] — комісар Базеві
- Джан Марія Волонте — П'єро Канестраро (П'єтро Кавалєро)
- Дон Бакі — Сандро Джанантоніо (Санте Нотарніколя)
- Рей Лавлок[it] — Туччо (Донато Лопес)
- Еціо Санкротті[it] — Бартоліні (Адріано Роволетто)
- Карла Гравіна — телефонна хуліганка
- Пупо де Люка[it] — власник вкраденого
- Агостіна Беллі — дівчина заручниця
- Іда Меда[it] — дружина П'єро
- Лаура Соларі — мати Туччо
У США фільм мав назву «The Violent Four». Кінокритики відзначили невисоку якість кінозйомок, що було напевно викликано скромним бюджетом фільму, у ньому багато метушні, а мало дії.[2] Однак фільм мав свою глядацьку аудиторію, після того як у США (за підтримки «Коза ностра») домоглися заборони на зображення на екрані гангстерів-італійців[3].
- 1968: Премія Давида ді Донателло[4]:
- найкращому продюсерові[it] — Діно де Лаурентіс, разом з фільмом День сови (Il giorno della civetta, 1968)
- за найкращу режисерську роботу — Карло Лідзані
- 1968: Премія «Італійський Золотий глобус» Асоціації іноземної преси в Італії[it] (Італія):
- 1968 : Премія «Золотий кубок» (Італія):
- 1969: Премія «Срібна стрічка» Італійського національного синдикату кіножурналістів:
- за найкращий сценарій[it] — Діно Маюрі, Массімо де Ріта, Карло Лідзані
- ↑ 100 італійських фільмів, які потрібно зберегти
- ↑ «Бандити в Мілані» (1968) [Архівовано 3 травня 2016 у Wayback Machine.] B-Movie Zone 14.02.2011 (англ.)
- ↑ The Violent Four [Архівовано 13 березня 2017 у Wayback Machine.] Rogerebert.com 05.09.1968 (англ.)
- ↑ Cronologia dei premi david di donatello. 1956 [Архівовано 26 квітня 2016 у Wayback Machine.] (італ.)
«Бандити в Мілані» на сайті IMDb (англ.)
(25.08.2023)