Барбара Олельківна
Барбара Олельківна (пол. Barbara Olelkówna; нар. на зламі 1428/29 — пом. пред 13 лютого 1492) — донька київського князя Олелька Володимировича від московської князівни Анастасії Василівни.
За припущенням польського дослідника Яна Тенговського[pl], своє рідкісне на Русі ім'я вона дістала на честь Барбари Циллі, — дружини священного римського імператора Сигізмунда Люксембурзького, з котрою той в січні 1429 року побував на луцькому з'їзді монархів[1].
Між 1441 та 1443, причому ближче до останньої дати, дівчину видали заміж за мазовецького князя Болеслава IV. Йому вона народила десятьох дітей, однак лише 4 синів (Конрад, Януш, Болеслав і Казимир) й донька Анна[pl] дожили до повноліття. Прикметно, що Болеслав вважався одним із головних претендентів на польський трон після загибелі Владислава Варненчика. Ба більше, в 1446 його обрали королем, щоправда, у разі відмови Казимира Ягеллончика, а цього так і не сталось[2].
Уперше Барбара згадується в бреве папи римського Миколая V від 18 грудня 1450[3]. Зі смертю чоловіка 10 вересня 1454 вона стала самостійною властителькою Вишогрудської землі[a], що була її віном, а по кончині свекрухи Ганни Федорівни[pl] 25 травня 1458 — регентшею (ducissa et gubernatrix) Східної Мазовії разом із плоцьким єпископом Павлом Гіжицьким (вперше згадується під таким титулом 1 серпня того ж року). Від імені малолітніх синів жінка брала участь у засіданнях князівських рочків, вела листування з сусідніми державами (в т.ч. із Тевтонським орденом) й скріпляла документи, нерідко титулуючись як ducissa Mazouie, Russie etc. Олельківна також спричинилась до обговорення питання престолонаступництва вмерлих князів Західної Мазовії.
Була похована у парафіяльнім костелі св. Трійці в Новім Мясті, що неподалік Плонська, правдоподібно в неділю 19 лютого 1492.
- ↑ Tęgowski, Jan (2009). Dynastyczne kontakty rodzinne litewsko-mazowieckie w XIII-XV wieku. Europa orientalis (1): 211—213.
- ↑ Воронин В. А. Князья Олельковичи — претенденты на власть в Великом княжестве Литовском // Studia Historica Europae Orientalis. — 2016. — № 9. — С. 103-104. — ISSN 2079-1488. Архівовано з джерела 5 червня 2020. Процитовано 2023-11-26.
- ↑ Balzer, Oswald (1895). Genealogia Piastów. Kraków: nakładem Akademii umiejętności. с. 523.
- Grabowski, Janusz (2012). Dynastia Piastów mazowieckich. Kraków: Avalon. с. 169, 173, 178, 186, 361-362. ISBN 978-83-7730-066-4.
- Jasiński, Kazimierz (1998). Rodowód Piastów mazowieckich. Poznań — Wrocław: Wydawnictwo Historyczne. с. 159–160. ISBN 83-913563-0-2.
- Wolff, Adam. Barbara ks. ruska nieznanego pochodzenia // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1935. — Т. 1. — С. 293.