Баталов Салих Вазихович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Баталов Салих Вазихович
тат. Салихҗан Вазыйх улы Батталов
Народився 5 серпня 1905(1905-08-05)
с. Великі Тігани, Казанська губернія, Росія
Помер 12 березня 1995(1995-03-12) (89 років)
Казань, Татарстан, Росія
Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
Національність татарин
Діяльність письменник
Знання мов татарська
Партія КПРС
Брати, сестри Möbäräk Battalofd
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора медаль «За бойові заслуги»

Баталов Салих Вазихович — (Салих Батта́л, Салихзян Батта́л; тат. Салихҗан Вазыйх улы Батталов; 5 серпня 1905, с. Великі Тігани[ru], Казанська губернія, нині Олексіївський р-н, Татарстан, Росія — 12 березня 1995, Казань, Росія) — татарський письменник.

Член КПРС з 1927. Закінчив Оренбурзьку льотну школу у 1929 році. Був пілотом-випробувачем. Автор поетичних збірок, поем і повістей.

Переклав поему Тараса Шевченка «Гайдамаки», яку вміщено в татарському виданні «Кобзаря» (Казань, 1953).

Відоме висловлювання Салиха Баттала про гімн Радянського Союзу (рос. «Союз нерушимый республик свободных сплотила навеки великая Русь»). «Хіба це не та Русь, — ущипливо запитує Баттал, — яку Ленін справедливо називав „в'язницею народів“?»

У 1933—1935 роках військовий льотчик-випробувач Спеціального конструкторського бюро при Науково-дослідному інституті ВПС СРСР, на часі війни з Японією служив військовим льотчиком.

Джерела[ред. | ред. код]