Баталін Олександр Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Баталін Олександр Сергійович
Народився 29 липня 1946(1946-07-29) (77 років)
Єманжелинськ, Челябінська область, СРСР
Громадянство СРСР СРСРУкраїна УкраїнаРосія Росія
Місце проживання Сімферополь
Діяльність політик, інженер
Alma mater Севастопольський національний технічний університет (1969)
Науковий ступінь кандидат технічних наук (1993)
Науковий керівник Q70255085?
Вчителі Q70255085?
Посада Голова правління АТ «Завод Фіолент», член Громадської палати Республіки Крим
Партія Єдина Росія
Нагороди
Герой України (орден Держави)
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Почесна відзнака Президента України
Почесна відзнака Президента України
Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани»

Бата́лін Олекса́ндр Сергі́йович (нар. 29 липня 1946 року, Єманжелинськ, Челябінська область, СРСР) — російський політичний і громадський діяч. Член Громадської палати Республіки Крим з 12 червня 2014 року[1]. Член партії «Єдина Росія».

Голова правління акціонерного товариства «Завод Фіолент». Голова Кримського республіканського відділення Українського союзу промисловців і підприємців. Герой України (2012).

Звинувачуються в скоєнні кримінального злочину, передбаченого ч.1 ст.111 Кримінального кодексу України (державна зрада)[2][3].

Життєпис[ред. | ред. код]

Має вищу освіту, в 1969 році закінчив Севастопольський приладобудівний інститут за спеціальністю «Прилади точної механіки». Інженер-механік.

З 1969 працював на Сімферопольському заводі «Фіолент» майстром, заступником начальника цеху, начальником цеху, заступником головного інженера, головним інженером.

З 1985 — директор заводу «Фіолент», у 1996 році, у зв'язку з реорганізацією виробництва і створенням відкритого акціонерного товариства Завод «Фіолент», обраний його головою Правління.

З червня 1997 року до квітня 1998 року працював заступником голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Депутат Верховної Ради Автономної Республіки Крим скликання 20022006 років. Із 2010 року — депутат Верховної Ради Автономної Республіки Крим шостого скликання, обраний в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі № 17 від Кримської республіканської організації Партії регіонів, член депутатської фракції «Регіони Криму». Член Постійної комісія ВР АРК з питань бюджетної, економічної та інвестиційної політики.

Кандидат технічних наук, член президії Кримського наукового центру. Член Партії регіонів до 2014 року.

2014 року вступив в партію «Єдина Росія». З початком роботи в Громадській Палаті Республіки Крим призупинив членство в партії.

Є Головою Об'єднання роботодавців Республіки Крим, Головою Кримського регіонального відділення Російського союзу промисловців і підприємців, членом Громадської палати Республіки Крим, членом Регіонального штабу Загальноросійського народного фронту в Республіці Крим.

Державні нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Баталін Олександр Сергійович. Архів оригіналу за 27 жовтня 2019. Процитовано 27 жовтня 2019.
  2. Під суд із зіркою героя: кримського екс-депутата звинувачують у державній зраді. Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 14 березня 2019.
  3. Прокуратура АРК: справу «Героя України» Баталіна, який підтримав анексію Криму, відправили до суду. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 14 березня 2019.
  4. Указ Президента України № 486/2012 від 24 серпня 2012 року «Про присвоєння О.Баталіну звання Герой України». Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 24 серпня 2012.
  5. Указ Президента України № 57/2007 від 30 січня 2007 року «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ, організацій Автономної Республіки Крим». Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 24 серпня 2012.
  6. Указ Президента України № 948/2003 від 29 серпня 2003 року "Про відзначення державними нагородами України працівників акціонерного товариства «Завод „Фіолент“», Автономна Республіка Крим". Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 24 серпня 2012.
  7. Указ Президента України № 1153/99 від 13 вересня 1999 року «Про відзначення нагородами України працівників підприємств, установ і організацій». Архів оригіналу за 20 квітня 2022. Процитовано 24 серпня 2012.
  8. Указ Президента України № 843/96 від 18 вересня 1996 року «Про нагородження Почесною відзнакою Президента України». Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 24 серпня 2012.

Посилання[ред. | ред. код]