Баторі (династія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Баторі

Coa Hungary Family Báthory.svg
Країна:

Угорське королівство, Князівство Трансільванія, Річ Посполита

Титули:

Воєвода, Великий князь Литовський, Король Польщі

Засновник: Берек Баторі
Останній правитель: Іштван (гілка Ечед)

Андраш (гілка Шомльо)

Рік заснування: XIII століття
Припинення роду: 1605-гілка Ечед, 1637-гілка Шомльо
Національність: угорці
Молодші лінії:
  • Ечед
  • Санішльофі

Баторі (угор. Báthory, пол. Batory) — угорський шляхетний рід відгалуження з роду Гуткелед, відігрававший значну роль в Центральній Європі в пізньому середньовіччі. Вони посідали вищі військові звання, адміністративні та церковні посади у складі Угорського королівства. Пізніше, на початку нового часу, родина принесла кілька князів Трансільванії і одного короля Польщі. Походять з міста Шомльо, де знаходився їхній фамільний замок. Замок був побудований Міклошем Баторі на початку XIII століття і вперше згадується під 1319 роком. Після того як Баторі у 1592 році побудували собі особняк в місті, замок прийшов в запустіння і нині лежить в руїнах. Останні представники роду Баторі жили на початку XVII століття в Речі Посполитої. Графиня Софія, остання з Баторі, була дружиною Дьєрдя II Ракоці. Вона померла в замку Паланок в 1680 році.

Походження[ред.ред. код]

Руїни замку Баторі в Шомльо

Баторі є відгалуженням роду Гуткелед, засновниками якого були швабські брати Гут і Келед, які іммігрували до Угорщини з району замка Стоф (ймовірно, Штауфен ім Брайсгау або Гогенштауфен в Вюртемберзі) під час правління короля Петра Орсеоло (правив 1038-1046) який сам був частково венеціанського походження[1].

Власне рід Баторі веде початок від Андраша Лисого з Ракомаза, який згаданий в 1250 році, як покровитель монастиря Шарвар в комітаті Сатмар. В 1279 році король Ласло IV нагородив брата Андраша Ходаша і синів Андраша Дьєрдя (? - 1307 ), Бенедикта (? - 1321) і Берека (? - 1322) за їх військові заслуги замком Батор в комітаті Сабольч. Батор до того моменту був володінням Вайди, сина лангош, який одружився на родичці Андраша, але не залишив спадкоємців. В 1310 році Берек став повноправним власником Батора, після чого його нащадки почали іменуватися Баторі.

Гілки[ред.ред. код]

Родина Берека розділилися на кілька гілок. Найстарша гілка - Баторі-Шомльо, походить від Ласло (? - 1373), сина Яноша, графа Сатмара, який був старшим сином Берека. Ласло, граф Саболч, одружився з Ганною Медьeші і отримав у придане замок Шомьё. Брат Ласло Дьордь був засновником роду Шімолін або Баторі-Шімолін. Подальший розділ гілки стався при правнуках Ласло: Янош та Іштван стали засновниками роду Баторі-Саніслёфі , Міклош же продовжив лінію Баторі-Шомльо. Молодша гілка - Баторі-Ечеда - походить від Льокоша, молодшого сина Берека. Льокош володів землями в Сатмарі, а після отримав від короля Карла Роберта ще й Ечеда, де побудував замок Хюсеґ[2][3]. Іноді ця гілка називається Ньїрбатор (Нові Баторі)[2].

Легенда і герб[ред.ред. код]

Герб однієї з представників Баторі - Елізабет Баторі

Згідно з легендою, один з перших представників роду Вітус Гуткелед зголосився вбити дракона, який оселився в болотах і полював на місцеве населення. Вітус убив його трьома ударами свого списа і в нагороду отримав замок. Вдячні люди прозвали його Батор (по-угорськи, мужній) і «animus magnanimus». В 1325 році сини Берека отримали герб, який був пов'язаний з цією легендою: три горизонтальних зуба дракона, який тримає щит і обвиває шию своїм хвостом.

Представники родини Баторі[ред.ред. код]

Найбільш відомими членами цієї родини були:

Посилання[ред.ред. код]


Примітки[ред.ред. код]

  1. Simon Kezai, Lázló Veszprémy, Frank Schaer (ed.), Gesta Hungarorum: The Deeds of the Hungarians (Central European Medieval Texts). Central European University Press, 1999. ISBN 963-9116-31-9
  2. а б Moritz Wertner, "Urgeschlechter in Siebenbürgen.", in Archiv des Vereins für siebenbürgische Landeskunde. Neue Folge, Bd. 29, Heft 1 (1899), Hermannstadt 1899, pp. 156-235 - also excerpted in Farin, Heroine des Grauens, p. 356-358.
  3. http://genealogy.euweb.cz/hung/bathori3.html Genealogy.EU