Бахадур і Сона
| Бахадур і Сона | ||||
|---|---|---|---|---|
| азерб. Bahadır və Sona | ||||
 | ||||
| Жанр | роман | |||
| Автор | Наріман Наріманов | |||
| Опубліковано | 1896 | |||
|
| ||||
 Цей твір у Вікісховищі | ||||
«Бахадур і Сона» (азерб. Bahadır və Sona) — невеликий роман азербайджанського письменника Нарімана Наріманова, написаний у 1896—1898 роках[1], що розповідає про трагічне кохання азербайджанця Бахадура і вірменки Сони[1].
Історія[ред. | ред. код]
31 січня (12 лютого) 1896 року Наріманов звернувся до Кавказького цензурного комітету з проханням про дозвіл видати роман азербайджанською мовою[2]. У травні цього ж року в Баку видано першу частину роману «Бахадур та Сона». Також у цей час книгу надруковано в перекладі вірменською мовою в тифліському журналі «Мурч» («Молот»)[2]. Вірменський письменник Вртанес Папазян у передмові до перекладу писав, що «Наріманов — публіцист, письменник, людина з чудовими прагненнями та енергією, яка заприсяглася присвятити себе справі розвитку та просвіти свого народу»[3]
У січні 1899 року в Баку видано другу частину роману[2]. А 21 вересня (4 жовтня) 1914 року Наріманов закінчує роботу над п'єсою «Бахадур і Сона»[4]. 21 вересня (4 жовтня) 1915 року він здійснює в Шамахах постановку п'єси. 24 листопада (7 грудня) 1915 року Наріманов звернувся з проханням до Кавказького цензурного комітету про дозвіл постановки п'єси «Бахадур і Сона». Дозвіл отримано 18 грудня (31 грудня) 1915 року[5].
Відгуки критики[ред. | ред. код]
Літературознавець Мамед Аріф[ru] зазначав, що в цьому романі Наріманов уперше в азербайджанській прозі розкрив націоналістичні забобони як причину трагедії молодих людей (азербайджанця Багадура і вірменки Сони), які щиро покохали одне одного, але загинули, не подолавши «штучно створених людьми проваль, що їх роз'єднали»[1].
Згідно з ВРЕ, в романі «Бахадур і Соня» Наріманов показав, як «національна ворожнеча, що штучно розпалювалася, заважала природній дружбі вірменського й азербайджанського народів»[6].
Опера[ред. | ред. код]
1961 року азербайджанський композитор Сулейман Алескеров на основі роману створив оперу «Бахадур і Сона». Лібретисти Шихалі Курбанов[ru] та Афрасіяб Бадалбейлі переробили твір відповідно до вимог оперної специфіки. Наприклад, введено сцену в будинку гянджинського багатія (другий акт), що характеризує звичаї «вищого суспільства»[7].
Схожа тема в літературі[ред. | ред. код]
- «Аслі та Керем» — анонімний дастан про кохання азербайджанця Керема та вірменки Аслі.
- «Червоне покривало» — оповідання О. Бестужева про кохання азербайджанки до російського офіцера.
- «У 1905 році[ru]» — п'єса Джафара Джабарли, що розповідає про кохання азербайджанця Бахші та вірменки Сони.
- «Романтична історія» — оповідання Степана Зоряна про кохання азербайджанця Алі та вірменки Катаріни.
- «Алі та Ніно>» — роман Курбана Саїда про кохання азербайджанця Алі та грузинки Ніно.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Мамед Ариф. Избранное в двух томах. — Б. : Азербайджанское государственное издательство, 1972. — Т. 1. — С. 285.
- ↑ а б в Нариманов, 1988, с. 349.
- ↑ Нариман Нариманов. Материалы любительских торжеств, посвящённых 100-летию со дня рождения. — Б. : Азернешр, 1974. — С. 47.
- ↑ Нариманов, 1988, с. 359.
- ↑ Нариманов, 1988, с. 360.
- ↑ Нариманов // БСЭ. — 1958. — Т. 51. — С. 207.
- ↑ История музыки народов СССР. — М. : Музыка, 1974. — Т. V. — С. 95.
Література[ред. | ред. код]
- Нариманов Н. Н. Избранные произведения / Составитель П. А. Азизбекова, научный редактор Д. П. Гулиев. — Баку : Азернешр, 1988. — Т. 1. — 376 с. (рос.)
- Rəsulzadə M. Ə. Bahadır və Sona // İqbal : газета. — . — No 523, 528, 535, 541.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бахадур і Сона
