Азербайджанська література

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Культура Азербайджану
Azeri carpet (Sirvan group).jpg
 
Категорія КатегоріяІнші країни

Азербайджанська література (азерб. Azərbaycan ədəbiyyatı) — сукупність письмових творів азербайджанською мовою, яка є державною мовою Азербайджану і широко поширена на північному заході Ірану, а також у Грузії, Туреччині та Росії.

Поява літератури азербайджанською мовою[ред. | ред. код]

Азербайджанська мова належить до огузької підгрупи тюркських мов. Ця мова з'явилася в регіоні в XI-XII століттях з приходом тюркомовних племен із Середньої Азії і поступово розвинулася до її нинішньої форми. Літературна азербайджанська мова почала складатися з XI століття, однак письмова азербайджанська література виникла в XIV-XV століттях.

Письмовим епічним пам'ятником огузьких племен, які пізніше увійшли до складу азербайджанського народу, є героїчний епос Деде Коркуд, який виник у Середній Азії, але остаточно сформувався на території Азербайджану, де огузи жили більш компактно. Загальноприйнятий текст епосу, що складався з IX століття, був складений тільки в XV столітті.

C монгольським нашестям XIII століття посилюється процес тюркізаціі Азербайджану, що почався ще в попередній період; до кінця XV століття він привів до появи азербайджанської народності зі своєю власною мовою тюркської групи. Письмова, класична азербайджанська література почалася після монгольської навали і стала розвиватися в XVI столітті після того, як Сефевідська династія встановила своє домінування в Ірані. Азербайджанська література розвивалася під сильним впливом перської літератури, і автори, які писали азербайджансько-тюркською мовою, були як правило двомовні.

Історія азербайджанської літератури починається з XIII століття. Письмова азербайджанська література виникла в XIV-XV століттях. Енциклопедія «Іраніка» першими азербайджанськими поетами називає Іззеддіна Гасаноглу (XIII-XIV ст.) і Насімі (XIV-XV ст.). Серед перших азербайджанських поетів, поряд з Гасаноглу і Насімі, вказується також правитель держави Джалаїрідів Ахмед Джалаїрі.

Література XIV-XVIII століть[ред. | ред. код]

Першим поетом, вірші якого тюркською мовою дійшли до літературознавців, був Гасаноглу Іззеддін, що жив в Хорасані на рубежі XIII-XIV ст. Від нього дійшли дві газелі, одна тюркською і одна перською мовами. Гасаноглу вважається основоположником літератури азербайджанських тюрків. Найбільш ранні тексти на тюрко-азербайджанській мові вважаються також частиною старо-османської літератури.
Основоположник традиції письмової поезії азербайджанською, Імадеддін Насімі вважається також тюркським поетом.
Юсиф Мадді написав тюркською епічну поему «Варга і Гюльша». У XV столітті ліричні поеми азербайджанською під псевдонімом Хаґігґі писав султан держави Кара-Коюнлу Джахан-шах, а також правитель держави Ак-Коюнлу Султан Ягуб

Серед авторів, які писали азербайджанською, був засновник династії Сефевідів шах Ісмаїл I, який писав під поетичним псевдонімом Хатаї, автор поеми «Дахнаме» ( «Десять листів», 1506 рік). При його дворі жив званий «царем поетів» Хабібі. У той же період в Іраку жив і творив видатний азербайджанський і турецько-османський поет Фізулі, який однаково витончено писав азербайджанською, перською і арабською мовами. Вірші азербайджанською також писали дружина шах Ісмаїла Таджли Беїм і син Тахмасіб I. Крім цього творив на азербайджанському і Ібрагім Мірза племінник (син брата) Тахмасп I. Аббас I Великий писав вірші азербайджанською, був одним із замовників копії дивана Мухаммеда Фізулі. Вірші азербайджанською писав також шах Аббас II під псевдонімом «Сані».

У XVIII столітті пишуть поети Ширванської школи - Шакір, Нішат, Махджур і Ага Масих. У цей період посилюється вплив на літературу усної народної словесності, ашугської поезії.

Посилання[ред. | ред. код]