Азербайджанці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Азербайджанці або азербайджанські тюрки
(Azərbaycanlılar və ya Azərbaycan türkləri)
Qara Yusif Bey leading Qaraqoyunlu army against Shirvanshahs.jpg اوزون حسن.jpg Shah Ismail I.jpg Zeynalabdin-taghiyev.jpg Mfakhundov.jpg Khoysky.jpeg Sattar khan.jpg Mammad Amin Rasulzade.jpg
Кара Юсуф Узун Хасан Шах Ісмаїл Тагиєв Ахундов Хойський Саттар Хан Расулзаде
Üzeyir Hacıbəyov5.gif Кара Караєв.jpg Rustam Ibragimbekov foto.jpg Heydar Aliyev 1997.jpg Ilham Aliyev meet Ali Khamenei - March 5, 2017 (4).jpg
Гаджибеков Кара Караєв Ібрагімбеков Гейдар Алієв Алі Хаменеї
Shakhriyar Mamedyarov 2013(2).jpg Aziza BakuJazz2007.jpg Ali Daei 2016.jpg Leyla Mammadbeyova.JPG Mir-Hossein Mousavi.jpg
Мамед'яров Мустафазаде Алі Даеї Мамедбейова Мусаві
Кількість від 45 до 50 мільйонів
Ареал

Іран:
  21 — 28 мільйонів [1][2][3]
[4]

Азербайджан:
   8,172,800.[5][6]
Туреччина:
   800,000.[7]
Росія:
   622,000 (2002 census).[8]
Грузія:
   284,761 (2002 census)[9]
США:
   400,000[10]
Казахстан:
   80,000 (1999 census)[11]
Німеччина:
   120 000 - 140 000
Україна:
   46,000 (2001 census)[12]
Канада:
  275,000[13]

Решта:
   30,000
Раса Європеоїдна раса (Каспійський підтип)
Близькі до: турки, туркмены, гагаузы та інші тюркські народи
Мова Азербайджанська
Релігія Більшість мусульмани-шиїти[14]; меншість складають мусульмани-суніти[15]

Азербайджанці або азербайджанські тюрки (азерб. azərbaycanlılar, azərbaycan türkləri)[16][17] — тюркський народ, який становить основне населення Азербайджану і значну частину населення північного заходу Ірану. Також території в яких азербайджанські тюрки складають значне населення: Ірак (провінція Кіркук, округ та місто Туз-Хурмату, округ та місто Таль-Афар та ін.), в суб'єкті Російської Федерації Республіці Дагестан в місті Дербент та Дербентський район. Загальна чисельність — близько до 45-50 мільйонів осіб.

Азербайджанська мова належить до огузької групи тюркської групи алтайської сім'ї мов.

Азербайджанці є нащадками огузів-сельджуків, які прийшли сюди з Середньої Азії[18] та завоювали ці землі, також в формуванні азербайджанських тюрків брали участь кавказомовні та іраномовні племена, але ядро народу складають тюрки-огузи [19].

Як етнографічні групи серед азербайджанців виділяються айруми, афшари, карадагці, карапапахи, кашкайці, падари, терекеме, шахсевени, іракські туркмени(туркомани), хорасанські тюрки та каджари.

Розселення[ред. | ред. код]

Азербайджан[ред. | ред. код]

Іран[ред. | ред. код]

Грузія[ред. | ред. код]

Дагестан[ред. | ред. код]

Основні райони проживання азербайджанців у Дагестані за даними перепису 2010 р.[20]

населення
району
% азербайджанців
Дербентський район 99 054 58,0%
Дербент 119200 32,3%
Дагестанські Огні 27923 23,2%
Табасаранський район 52 886 18,4%
Кізлярський район 67 287 2,4%
Магарамкентський район 62 195 1,6%
Рутульський район 22 926 1,6%
Кизляр (м/о) 51 707 1,5%
Дагестан 2 910 249 4,5%

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Iran: People» Архівовано 29 November 2006[Дата не збігається] у Wayback Machine. — CIA: The World Factbook (retrieved 7 червня 2006).
  2. «Iran» Архівовано 11 March 2007[Дата не збігається] у Wayback Machine. — Amnesty International report on Iran and Azerbaijanis (retrieved 30 липня 2006).
  3. Borders and Brethren: Iran and the Challenge of Azerbaijani Identity, 'The Azerbaijani Population' by Brenda Shaffer, pp. 221-225. The MIT Press (2003), ISBN 0-262-19477-5 (retrieved 10 червня 2006).
  4. «Encyclopedia Orient Iran» — 'Encyclopedia Orient (retrieved 18 серпня 2006).
  5. Перепису населення Азербайджану 1979, 1989, 1999, 2009 років
  6. «Azerbaijan: ɹPeople» Архівовано 9 May 2007[Дата не збігається] у Wayback Machine. CIA Factbook. Azeri ethnic percentage of 90.6% used to calculate population derived from Azeri census (retrieved 7 червня 2006).
  7. «Turkey: Religions & Peoples»Encyclopedia of the Orient (retrieved 7 червня 2006)
  8. «Azerbaijanis in Russia»2002 Russian Census (retrieved 7 червня 2006)
  9. State Statistics Department of Georgia: 2002 census Архівовано 6 October 2007[Дата не збігається] у Wayback Machine. (retrieved 16 липня 2006)
  10. http://www.usturkic.org/index.php?option=com_content&view=article&id=65[недоступне посилання з лютий 2019]
  11. «Ethnodemographic situation in Kazakhstan» Архівовано 16 April 2003[Дата не збігається] у Wayback Machine. — (retrieved 7 червня 2006).
  12. «About number and composition population of Ukraine by data All-Ukrainian census of the population 2001» Архівовано 31 October 2004[Дата не збігається] у Wayback Machine. — Ukraine Census 2001 (retrieved 7 червня 2006).
  13. http://www.azembassy.ca/ada/2008/ADA_8102.pdf
  14. Tore Kjeilen. Azerbaijanis. Looklex Encyclopaedia. Архів оригіналу за 2011-08-25. Процитовано 2013-06-13. 
  15. Boyle, Kevin and Juliet Sheen. Freedom of Religion and Belief. Routledge, 1997. ISBN 0-415-15978-4; p. 273
  16. Helena Bani-Shoraka. «Language Policy and Language Planning: Some Definitions» in Annika Rabo, Bo Utas. The Role of the State in West Asia, Swedish Research Institute in Istanbul, 2005, ISBN 91-86884-13-1, 9789186884130, p. 144
  17. Stephan Thernstrom, Ann Orlov, Oscar Handlin. Harvard Encyclopedia of American ethnic groups, Harvard University Press, 1981, p. 171, quote: In their homeland the Azerbaijanis, or Azeri Turks as they are sometimes called…
  18. Azerbaijani | people. Encyclopedia Britannica (en). Процитовано 2019-03-02. 
  19. Encyclopædia Britannica «Этнические азербайджанцы объединяют в себе доминирующие тюркские корни, которые прибыли в Азербайджан в XI веке, особенно с переселением огузов-сельджуков, с ранним местным населением - иранцами и другими». — Encyclopædia Britannica.
  20. Итоги Всероссийской переписи населения 2010 года. — Том 3. Национальный состав и владение языками

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]