Бестужев Олександр Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бестужев Олександр Олександрович
Алекса́ндр Алекса́ндрович Бесту́жев
ABestużew.jpg
Псевдо Марли́нский
Народився 23 жовтня (3 листопада) 1797(1797-11-03)
Петербург
Помер 7 (19) червня 1837(1837-06-19) (39 років)
Адлер[1]
·загиблий у бою
Громадянство Flag of the Russian Empire (black-yellow-white).svg Російська імперія
Діяльність Прозаїк, критик, поет
Мова творів російська
Рід Bestoujevd і House of Bestuzhevd
Батько Bestuzhev Alexander Fedoseevichd[1]
Брати, сестри Бестужев Микола Олександрович, Бестужев Михайло Олександрович і Бестужева Олена Олександрівна

CMNS: Бестужев Олександр Олександрович у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Олекса́ндр Олекса́ндрович Бесту́жев  — (літературний псевдонім — Марлінський) — (23 жовтня (3 листопада) 1797(17971103) — 7 (19) червня 1837) — російський письменник, декабрист. Разом з Рилєєвим видавав альманах «Полярная звезда» (18231825).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Петербурзі. Батько — Бестужев Олександр Федосійович (1761—1810), артилерійський офіцер, служив у флоті, з 1800 року правитель канцелярії Академії мистецтв, письменник. Мати — Параска Михайлівна, з міщан. Виховувався в Гірському корпусі, але не закінчив його, вступив юнкером в лейб-гвардії Драгунський полк в ескадрон, що стояв під Петергофом у Марлі (звідси псевдонім).

Прозаїк, критик, поет. З 1818 почав друкуватися в журналах. У 18231825 видавав разом з Рилєєвим альманах «Полярна зірка»[2]. Дійсний член Вільного товариства любителів російської словесності.

Член Північного товариства (1824), активний учасник повстання на Сенатській площі. У ніч на 15 грудня 1825 року з'явився з повинною в Зимовий палац, в той же день був відправлений у Петропавловську фортецю.Засуджений по 1 розряду на каторжну роботу на 20 років. 22 серпня 1826 року термін скорочений до 15 років. Після вироку відправлений у Роченсальм, а потім за особливим височайшим повелінням Бестужева заслано в Якутськ, 1829 переведено в діючу армію на Кавказ рядовим. У середині серпня 1829 року прибув до Тбілісі, зарахований в 41 єгерський полк. У 1835 році підвищений в унтер-офіцери і відправлений в один з Чорноморських лінійних батальйонів, які перебували в експедиції проти горців. За відзнаку підвищений у прапорщики (1836). Загинув у сутичці з горцями на мисі Адлер.

Його твори, насичені романтичними легендами, яскравими деталями побуту й кавказькою екзотикою, були дуже популярними.

Тарас Шевченко в повісті «Музикант» дещо іронічно згадував пишномовність і риторичність Бестужева (один із персонажів повісті, захоплюючись Бестужевим, намагався наслідувати його стиль).

Твори[ред. | ред. код]

Рік Назва
українською мовою
Оригінальна назва Примітки
1821 «Замок Венден» «Замок Венден»
1821 «Поїздка в Ревель» «Поездка в Ревель»
1823 «Роман и Ольга, повесть 1396 года»
1823 «Вечер на бивуаке», «Второй вечер на бивуаке»
1824 «Наезды»
1824 «Замок Нейгаузен» «Замок Нейгаузен» за твором знятий фільм «Лицарський замок» (1990)
1825 «Ревельський турнір» «Ревельский турнир»
1825 «Зрадник» «Изменник»
1825 «Кров за кров» «Кровь за кровь» («Замок Эйзен»)
1825 «Ніч на кораблі» «Ночь на корабле»
1825 «Взгляд на русскую словесность в течение
1824 и начале 1825 года»
Критика
1830 «Испытание»
1830 «Вечер на Кавказских водах в 1824 году»
1831 «Лейтенант Білозір» «Лейтенант Белозор»
1831 «Страшное гадание»
1831 «Латник»
1831 «Аммалат-Бек» Аммалат-Бек (Умалат-Бек) — учасник антиросійських повстань на Кавказі у першій третині ХІХ століття[3]
1831 «Красное покрывало»
1832 «Фрегат „Надія“» «Фрегат „Надежда“»
1832 «Листи з Дагестану» «Письма из Дагестана»
1834 «Мореход Никитин»
1835-36 «Мулла-Нур»
1835 «Он был убит»
«Роман в 7 письмах»
«Андрій Переяславський» «Андрей Переяславский» повість у віршах

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Белинков А. В. Бестужев // Краткая литературная энциклопедияМосква: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 1. — С. 582–584.
  2. «Полярная звезда» // Шевченківська енциклопедія: — Т.5:Пе—С : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 265-266.
  3. Буйнакский Умалат-Бекна сайті «Кумыкский мир» (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
  • Декабристы. Биографический справочник. Под ред. академика М. В. Нечкиной.-М.,"Наука", 1988
  • Декабристы. Избранные сочинения в двух томах. т.1.-М.,изд-во «Правда», 1987, с.245 — 418

Посилання[ред. | ред. код]