Бедик Микола-Володимир Степанович
| Бедик Микола-Володимир Степанович Микола-Володимир Бедик | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
1 серпня 1998 м. Львів | |
| Смерть | 24 січня 2023 (24 роки) | |
| Поховання | Личаківський цвинтар | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Псевдо | «Шахід» | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | (2022—2023) | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Мико́ла-Володи́мир Степа́нович Бе́дик (1 серпня 1998, Львів — 24 січня 2023, околиці Бахмуту, Донецька область) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1 серпня 1998 в місті Львів. Навчався у середній загальноосвітній школі № 99 міста Львова. Навчався у «Львівському вищому професійному училищі комп'ютерних технологій та будівництва». Перебуваючи в Польщі, здобув фах машиніста-оператора дорожньо-будівельних машин та працював у місцевій компанії «BUDPOL».
Із початком повномасштабного вторгнення добровільно повернувся з-за кордону та вступив до територіальної оборони. Згодом приєднався до лав 3-ї окремої штурмової бригади Сухопутних військ Збройних Сил України (колишній окремий полк спеціального призначення «Азов»). Виконував бойові завдання із захисту державного суверенітету та незалежності на східному напрямку. Спершу був артилеристом, але потім став штурмовиком.
Загибель[ред. | ред. код]
Загинув 24 січня 2023 на околицях Бахмуту. Похорон відбувся 17 травня 2023. Похований на Личаківському кладовищі[1][2].
Нагороди[ред. | ред. код]
- 28 вересня 2023 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня[3]. Залишилися батьки та молодший брат.
Примітки[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |