Беззубова Текля Гнатівна

Беззубова Текля Гнатівна
Прізвисько	Сёка патя
Народилася	27 вересня 1880(1880-09-27) Нові Турдаки, Саранський повіт, Пензенська губернія, Російська імперія
Померла	12 травня 1966(1966-05-12) (85 років) Саранськ, РРФСР, СРСР
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	оповідачка, народний співак
Знання мов	ерзянська
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Текля Беззубова

Те́кля Гна́тівна Звєркова, у шлюбі Беззу́бова (рос. Беззубова Фекла Игнатьевна; *26 листопада 1880, Од Мурза — † 12 травня 1966) — ерзянська оповідачка, письменниця. Зберігала традиції усної творчості, епічних переказів про створення світу. Російською більшовицькою системою використовувалася для «совєтизації» патріархальних середовищ ерзянської нації.

Біографія

Народилася у родині ерзянського господаря Гната Звєркова. Одружилася з чоловіком з сусіднього села Сємілєй, взяла прізвище Беззубова.

Друкується з 1936 - її оповіді записували професійні етнографи. Перша збірка — «Народні розповіді». Публічні твори носять замовний характер: «Розповідь про Москву», «Плач про Леніна», «На нові землі». Всього видано одинадцять збірок.

У часи Другої світової війни під її іменем влада видала кілька кон'юнктурних ерзянських пісень, стилізованих під народні: «Не плач, рідна Україно», «Не тужи, красеню Київ-град».

Оповіді Беззубової активно популяризувалися комуністичною владою як зразкові, у тому числі вони експортувалися до інших залежних країн, окупованих СССР.

Видання

• Песни и сказы. Саранск, 1955.

Джерела

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Бібліотека мордовської літератури(рос.)