Белізар та діти родини Фрей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Белізар та діти родини Фрей
англ. Bélizaire and the Frey Children

Автор Жак Аман[en]
Час створення 1837
Місцезнаходження Музей мистецтва Метрополітен (Нью-Йорк)

«Белізар та діти родини Фрей» (англ. Bélizaire and the Frey Children) — груповий портрет, авторство якого приписують Жаку Аману[en]. На картині зображено раба Белізара з трьома дітьми новоорлеанського купця Фредеріка Фрея[1]. Рідкісний приклад твору образотворчого мистецтва, що зображує раба в натуралістичній манері[2][3]. Зберігається в колекції музею Метрополітен у Нью-Йорку[2].

Опис[ред. | ред. код]

На картині зліва направо зображено дітей купця Фредеріка Фрея: Леонтіну, Елізабет та Фредеріка, — і раба Белізара на фоні романтизованих пейзажів Нового Орлеана.

Раб Белізар та його матір Селлі були куплені родиною Фрей, коли йому було 6 років[1][4]. Він народився приблизно 1822 року, тож на момент написання картини рабу було близько 15 років. 1856 року його продали на цукрову плантацію Еверґрін. Доля після 1860 року невідома[5][3].

Леонтіна та Елізабет Фрей, зображені на картині, померли того ж року, якого твір був написаний[1]. Фредерік Фрей-молодший помер за 9 років[6].

Історія[ред. | ред. код]

Картина написана 1837 року.

Картина до зняття верхнього шару фарби

Наприкінці XIX — на початку XX століття з достеменно не відомих причин постать раба Белізара вилучили з картини[7]. На думку дослідників, ймовірною причиною вилучення його образу з полотна може бути небажання нащадків Фрей бачити раба-афроамериканця на картині з дітьми родини або ж, з іншого боку, сором бачити на картині раба в період після скасування рабства, що могло б репрезентувати родину як рабовласницьку[8][9].

1972 року Одрі Грассер, праправнучка Колетт Коралі Фавр Д'Оной, дружини купця Фрея, передала картину Художньому музею Нового Орлеана[en][3]. 2005 року музей продав картину на аукціоні за 7200 доларів[10].

2021 року картину викупив колекціонер Джеремі Сім'єн. На його замовлення реставратор Крейґ Кроуфорд зняв верхній шар фарби та відкрив зображення Белізара[11]. Історикиня Кеті Морлас Шеннон дослідила походження та життєпис раба Белізара[3]. З 2023 року твір належить нью-йоркському музею Метрополітен, де експонується[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г The Metropolitan Museum of Art Acquires Important Painting Attributed to Jacques Amans. The Metropolitan Museum of Art. 14 серпня 2023. Процитовано 16 серпня 2023. 
  2. а б ‘His Name Was Bélizaire’: Rare Portrait of Enslaved Child Arrives at the Met. The New York Times (амер.). 14 серпня 2023. ISSN 0362-4331. Процитовано 16 серпня 2023. 
  3. а б в г Cascone, Sarah (2023). An 1837 Portrait of an Enslaved Child, Obscured by Overpainting for a Century, Has Been Restored and Acquired by the Met. ArtNet. 
  4. Resurfacing history: The Met to spotlight enslaved boy, Bélizaire, who had been concealed in family portrait. TheGrio (амер.). 17 серпня 2023. Процитовано 4 вересня 2023. 
  5. Clark, Maria (26 жовтня 2021). The boy who was almost erased from an 1837 painting now has an identity and a story. The Daily Advertiser (амер.). Процитовано 17 серпня 2023. 
  6. Attributed to Jacques Guillaume Lucien Amans | Bélizaire and the Frey Children. The Metropolitan Museum of Art (англ.). Процитовано 26 січня 2024. 
  7. Curious Objects: The Story of Bélizaire, Pt. 1: Biography. The Magazine Antiques (амер.). 3 листопада 2022. Процитовано 26 січня 2024. 
  8. Comment les peintres ont-ils représenté l'histoire de l'esclavage ?. France Culture (фр.). 18 січня 2024. Процитовано 12 лютого 2024. 
  9. Curious Objects: The Story of Bélizaire, Pt. 1: Biography. The Magazine Antiques (амер.). 3 листопада 2022. Процитовано 12 лютого 2024. 
  10. AMERICAN SCHOOL, 19TH CENTURY. Portrait of three children in a Louisiana landscape. christies.com. 2 March 2005. 
  11. Identity theft: A rare painting damaged, a story half-told, and a reckoning about bias in art stewardship | The Historic New Orleans Collection. www.hnoc.org. Процитовано 26 січня 2024.