Бенджамін Гунтсман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бенджамін Гунтсман
Benjamin Huntsman
Народився 4 червня 1704(1704-06-04)
Епворт, Лінкольншір
Помер 20 червня 1776(1776-06-20) (72 роки)

Громадянство Велика Британія Велика Британія
Проживання Епворт, Донкастер, Шеффілд
Діяльність Металургія
Відомий Винайшов тигельний спосіб отримання ливарної сталі
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі
Скульптура, присвячена Бенджаміну Гунтсману.

Бенджамін Гунтсман, також Гентсман, Хантсмен (англ. Benjamin Huntsman) (4 червня 1704 року, Епворт, Лінкольншір, Англія — 20 червня 1776 року) — винахідник тигельного способу виробництва ливарної сталі, за професією годинникар.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 4 червня 1704 року у місті Епворт графства Лінкольншір у Англії в родині німецьких переселенців, які переїхали у Англію лише за кілька років до його народження. З 1725 року працював годинникарем у Донкастері. Також ремонтував замки й, навіть, працював хірургом і окулістом, причому медичну допомогу надавав безкоштовно.

Залізо, яке можна було купити для виготовлення пружин й маятників для годинників було поганої якості — воно було неоднорідне за своїм хімічним складом через специфіку його виробництва. Гунтсман вирішив знайти спосіб виробництва сталі кращої якості. Свої досліди він розпочав у Донкастері, але 1740 року переїхав у Хендсворт, що у кількох милях на південь від Шеффілду й там продовжив свої досліди, тримаючи їх у таємниці. Експерименти тривали протягом кількох років.

Гунтсман переплавляв шматки зварного заліза й чавуну в присутності певної кількості флюсу. Протягом довгого часу тигельна плавка була єдиним способом отримання ливарної сталі.

Коли Гунтсман досяг успіхів у своїх дослідах, він намагався переконати виробників куве́рту, що працювали у Шеффілді, використовувати його сталь, однак ті відмовилися, вважаючи його сталь такою, що занадто тяжко піддається куванню. Тому весь свій метал Гунтсман експортував у Францію. Вже згодом шеффілдські виробники залізних виробів зацікавилися методом отримання сталі й всіляко намагалися вивідати його секрет. Гунтсман не запатентував свій спосіб й тримав його у таємниці. Всі його робітники мали тримати метод у таємниці, на його завод сторонні не допускалися і всі роботи провадилися вночі. Однак, одному з власників залізоробної мануфактури, такому собі Самуелю Вокеру все ж таки шляхом обману вдалося вивідати секрет Гунтсмана. За легендою, Вокер, переодягнений у жебрака, з'явився пізно ввечері біля воріт ливарні Гунтсмана як раз тоді, коли його робітники збиралися розпочати роботу, і отримав дозвіл відігрітися біля печі і, вдавши з себе сплячого, побачив весь процес. Мануфактура Вокера була другою, де почали виробництво ливарної сталі.

1770 року Гунтсман переніс своє виробництво у село Аттеркліфф, що неподалік від Шеффілду.

Королівське товариство бажало зробити Гунтсмана своїм членом, але він відхилив цю пропозицію. За релігійними переконаннями Гунтсман був квакером і тому він не дав зробити свій портрет.

Його син, Вільям Гунтсман (1733–1809), продовжив справу свого батька і, навіть розширив виробництво.

Література[ред.ред. код]

  • Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969–1978. (рос.)
  • Huntsman, Benjamin by Gordon Goodwin. Dictionary of National Biography, 1885–1900, Volume 28 , page 113. (англ.)

Див. також[ред.ред. код]