Бернар (король Італії)
| Бернар I | |
|---|---|
| фр. Bernard нім. Bernhard | |
 | |
| Народився |
797[2][3][…] невідомо або О-де-Франс, Метрополія Франції, Франція |
| Помер |
17 квітня 818[1] Мілан[1] |
| Поховання | Ломбардія і Базиліка Святого Амвросіяd |
| Діяльність | монарх |
| Титул | Список королів Італії[5] |
| Посада | Король Італії |
| Термін | 810—818 роки |
| Попередник | Піпін |
| Наступник | Лотар I |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Каролінги |
| Батько | Піпін |
| Мати | Ruodhaidd[1] |
| Брати, сестри | Аделаїда[d][5], Atalad[5], Gundradad[5], Berthad[5] і Tetradad[5] |
| У шлюбі з | Кунігунда Лаонська |
| Діти | 1 син |
Бернар I (*Bernard I, 795 — 17 квітня 818) — король Італії у 810—818 роках.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з династії Каролінгів. Позашлюбний син Піпіна I, короля Італії. Про дитинство нічого невідомо. Після смерті батька у 810 році дід — імператор Карл Великий — дозволив Бернару посісти трон Італії. Це рішення було підтверджено на імперському з'їзді в Аахені у 813 році.
Після смерті Карла Великого, зумів зберегти трон визнавши імператором свого стрийка Людовика I Благочестивого. Забезпечував владу франків в Італії та водночас допомагав зберігати гарні стосунки з папською курією, підтримуючи пап римських.
У 817 році за рішенням імператора Франкську імперію, куди входило королівство Італія, повинно було розділено між дітьми Людовика I, а Бернар I нічого не отримував. Останній став готуватися до боротьби з імператором, здобувши підтримку частини знаті та єпископів. Але йому не вдалося зібрати достатньо сил для війни з франками. Імператорські війська рушили до Бургундії, а Бернар I зайняв альпійські перевали, проте не наважився чинити спротив.
У 818 році, отримавши запевнення в цілковитій безпеці, Бернар зі своїми друзями приїхав до імператора в Шалон. Людовик I наказав своїм васалам судити небожа. Вони оголосили його бунтівником і засудили до смерті, Людовик Благочестивий не зважився затвердити цей вирок, однак погодився осліпити Бернара. Вирок було проведено в квітні 818 року з такою жорстокістю, що Бернар помер через два дні. Друзі Бернара були кинуті до в'язниці або пострижені в ченці.
Родина[ред. | ред. код]
Дружина — Кунігунда Лаонська.
Діти:
- Піпін (817 — після 850), граф Вермандуа
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 212–214. — ISBN 978-2-9501509-3-6
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #136817025 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б в г д е Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — ISBN 978-2-9501509-3-6
Джерела[ред. | ред. код]
- Christian Settipani, La Préhistoire des Capétiens (Nouvelle histoire généalogique de l'auguste maison de France, vol. 1), Villeneuve d'Ascq, éd. Patrick van Kerrebrouck, 1993, 545 p. (ISBN 978-2-95015-093-6)
- René Poupardin, I regni carolingi (840—918), in «Storia del mondo medievale», vol. II, 1999, pp. 583—635
- Rudolf Schieffer: Die Karolinger. 5. aktualisierte Auflage. Kohlhammer, Stuttgart 2014, ISBN 978-3-17-023383-6.
|
