Бернгард Віншайд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бернгард Віншайд
нім. Bernhard Joseph Hubert Windscheid
Бернгард Віншайд
Народився 26 червня 1817(1817-06-26)[1][2]
Дюссельдорф, Німеччина[1]
Помер 26 жовтня 1892(1892-10-26)[1][2][…] (75 років)
Лейпциг, Королівство Саксонія, Німецька імперія[1]
Країна  Королівство Пруссія
Діяльність правник, викладач університету
Галузь римське право[4], право[4] і історія держави права[4]
Alma mater Боннський університет і HU Berlin
Науковий ступінь докторський ступінь
Вчене звання професор
Знання мов німецька[2][4][5]
Заклад Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, Боннський університет, Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла, Грайфсвальдський університет, Базельський університет і Лейпцизький університет
Членство Нідерландська королівська академія наук

Бернгард Віншайд (нім. Bernhard Windscheid, нар. 26 червня 1817 в Дюссельдорфі, пом. 26 жовтня 1892 в Лецпцизі) - німецький цивіліст, фахівець з римського права, представник школи пандектистів. Радикальний прихильник формально-догматичного методу в праві, співтворець німецького цивільного уложення. Його критикували прихильники історичної школи, зокрема Отто фон Ґірке.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #11880751X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б SNAC — 2010.
  4. а б в г Czech National Authority Database
  5. CONOR.Sl

Література[ред. | ред. код]

  • Ulrich Falk: Ein Gelehrter wie Windscheid : Erkundungen auf den Feldern der sogenannten Bergriffsjurisprudenz (1999)
  • Gabor Hamza: "Entstehung und Entwicklung der modernen Privatrechtsordnungen und die römischrechtliche Tradition", Budapest 2009, 193-199. pp.