Беспалов Валерій Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Беспалов Валерій Олексійович
Народився 21 вересня 1957(1957-09-21) (61 рік)
Лісівка, Мар'їнський район, Сталінська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність інженер, Ліквідатори наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
Alma mater Одеський національний політехнічний університет (1980)
Заклад Чорнобильська атомна електростанція, Укрдіпроенерго[d], Чорнобильська атомна електростанція і Енергоатом
Нагороди
Герой України
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «Знак Пошани»

Беспалов Валерій Олексійович[1] (н. 21 вересня 1957, Лесівка, Донецька область) — український інженер-теплоенергетик з ЧАЕС. Ліквідатор, що, ризикуючи життям, запобіг другому можливому вибуху на ЧАЕС. Герой України. Живе в Києві.

2019 року на сайті Київської міськради створено петицію щодо присвоєння імені Бориса Баранова, колеги Беспалова, вулиці у Києві.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 21 вересня 1957 року в селі Лесівка в Донецькій області.

1980 року закінчив Одеський політехнічний інститут за фахом інженер-теплоенергетик.

З 1980 року працював на Чорнобильській АЕС, починав з робочих посад, закінчив начальником зміни.

1989—1991 — працював в проектному інституті «Укрдіпроенерго» в Києві інженером-конструктором.

З 1992 року поновив роботу на Чорнобильській АЕС.

З 2012 працює в ДП НАЕК «Енергоатом» диспетчером групи моніторингу ядерних установок.

Чорнобильська катастрофа[ред. | ред. код]

Валерій Беспалов — один з трьох спеціалістів, що в квітні 1986 року, ризикуючи життям, займався спуском води з теплоносія четвертого енергоблоку ЧАЕС[2].

Близько 185 тонн розплавленого ядерного матеріалу зі зруйнованого реактора пропалювали бетонну плиту під реактором. Під ними в басейні-барбатері накопичувалась вода, що використовувалась під час гасіння пожежі в перші дні після аварії. Її об'єм оцінюється в 19 тис. тонн[3]. У випадку, якщо б розплавлена активна зона дісталась води, була висока ймовірність повторного вибуху. Тому було розроблено план: троє спеціалістів (яких відтоді в ЗМІ часто називають водолазами) мали відправитись через затоплені камери четвертого реактора, знайти два запірних клапани й відкрити їх, щоб спустити воду.

Борис Баранов — був начальником зміни станції, приймав рішення, що випорожнювати бассейн-барботеру зруйнованого енергоблоку від води будуть три особи: він сам, старший інженер енергоблоку № 3 Валерій Беспалов та старший інженер Олексій Ананенко.[4]

ЗМІ писали про те, що всі троє героїв загинули від променевої хвороби, але це не відповідає дійсності. Всі троє вижили, отримавши некритичні дози опромінення.[5][6]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (27 червня 2019) — за героїзм і самовіддані дії, виявлені під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС[7][8]
  • Орден «За мужність» III ст. (25 квітня 2018) — за значний особистий внесок у подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, виявлені самовідданість і високий професіоналізм, багаторічну плідну громадську діяльність та з нагоди Міжнародного дня пам'яті про Чорнобильську катастрофу[9]
  • 1989 — нагороджений Орденом Пошани за участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
  • 2008 — був нагороджений Почесною відзнакою МНС України.[10]

Сім'я[ред. | ред. код]

Одружений, має доньку.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. В деяких джерелах — Олександрович
  2. Воспоминания старшего инженера-механика реакторного цеха №2 Алексея Ананенка. www.souzchernobyl.org. Процитовано 2019-06-02. 
  3. Могло рвонути вдруге! Троє українців врятували світ від чорнобильської катастрофи. Суспільство (uk). Процитовано 2019-05-31. 
  4. Воспоминания старшего инженера-механика реакторного цеха №2 Алексея Ананенка. www.souzchernobyl.org. Процитовано 2019-06-02. 
  5. Український консультант серіалу "Чорнобиль": "Творці фільму хотіли крові, як на війні" | iod.media. ЙОД.MEDIA (uk). Процитовано 2019-06-03. 
  6. У статтях для Вікіпедії розвінчали міф про "чорнобильських водолазів". www.ukrinform.ua (uk). Процитовано 2019-05-31. 
  7. Указ Президента України від 27 червня 2019 року № 468/2019 «Про присвоєння звання Герой України»
  8. Володимир Зеленський присвоїв звання Герой України трьом ліквідаторам аварії на ЧАЕС // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 28 червня 2019 р.
  9. Указ Президента України від 25 квітня 2018 року № 108/2018 «Про відзначення державними нагородами України»
  10. Державні нагороди України // Сайт ЧАЕС


Попередник: Герой Україникавалер ордена «Золота Зірка»
№ 192
27 червня 2019
Наступник:
Ананенко Олексій Михайлович Баранов Борис Олександрович