Беспалов Валерій Олексійович
| Беспалов Валерій Олексійович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
21 вересня 1957 (66 років) Лісівка, Мар'їнський район, Сталінська область, Українська РСР, СРСР | |||
| Країна |
 Україна СРСР | |||
| Діяльність | інженер, Ліквідатори наслідків аварії на Чорнобильській АЕС | |||
| Alma mater | Національний університет «Одеська політехніка» (1980) | |||
| Заклад | Чорнобильська атомна електростанція, Укрдіпроенергоd, Чорнобильська атомна електростанція і ЕА | |||
| Нагороди |
| |||
Беспалов Валерій Олексійович[1] (нар. 21 вересня 1957, Лесівка, Сталінська область) — український інженер-теплоенергетик з ЧАЕС. Ліквідатор, що, ризикуючи життям, запобіг другому можливому вибуху на ЧАЕС. Герой України. Живе в Києві.
Життєпис[ред. | ред. код]
 | Цей розділ не містить посилань на джерела. (травень 2019) |
Народився 21 вересня 1957 року в селі Лесівка в Сталінській області.
1980 року закінчив Одеський політехнічний інститут за фахом інженер-теплоенергетик.
З 1980 року працював на Чорнобильській АЕС, починав з робочих посад, закінчив начальником зміни.
1989—1991 — працював в проектному інституті «Укрдіпроенерго» в Києві інженером-конструктором.
З 1992 року поновив роботу на Чорнобильській АЕС.
З 2012 працює в ДП НАЕК «Енергоатом» диспетчером групи моніторингу ядерних установок.
Чорнобильська катастрофа[ред. | ред. код]
Валерій Беспалов — один з трьох спеціалістів, що в квітні 1986 року, ризикуючи життям, займався спуском води з теплоносія четвертого енергоблоку ЧАЕС[2].
Близько 185 тонн розплавленого ядерного матеріалу зі зруйнованого реактора пропалювали бетонну плиту під реактором. Під ними в басейні-барбатері накопичувалась вода, що використовувалась під час гасіння пожежі в перші дні після аварії. Її об'єм оцінюється в 19 тис. тонн[3]. У випадку, якщо б розплавлена активна зона дісталась води, була висока ймовірність повторного вибуху. Тому було розроблено план: троє спеціалістів (яких відтоді в ЗМІ часто називають водолазами) мали відправитись через затоплені камери четвертого реактора, знайти два запірних клапани й відкрити їх, щоб спустити воду.
Борис Баранов — був начальником зміни станції, приймав рішення, що випорожнювати басейн-барботеру зруйнованого енергоблока від води будуть три особи: він сам, старший інженер енергоблока № 3 Валерій Беспалов та старший інженер Олексій Ананенко.[2]
ЗМІ писали про те, що всі троє героїв загинули від променевої хвороби, але це не відповідає дійсності. Всі троє вижили, отримавши некритичні дози опромінення.[4][5]
Нагороди[ред. | ред. код]
- Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (27 червня 2019) — за героїзм і самовіддані дії, виявлені під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС[6][7]
- Орден «За мужність» III ст. (25 квітня 2018) — за значний особистий внесок у подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, виявлені самовідданість і високий професіоналізм, багаторічну плідну громадську діяльність та з нагоди Міжнародного дня пам'яті про Чорнобильську катастрофу[8]
- 1989 — нагороджений Орденом Пошани за участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
- 2008 — був нагороджений Почесною відзнакою МНС України.[9]
Сім'я[ред. | ред. код]
Одружений, має доньку.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ В деяких джерелах — Олександрович
- ↑ а б Воспоминания старшего инженера-механика реакторного цеха №2 Алексея Ананенка. www.souzchernobyl.org. Архів оригіналу за 8 листопада 2018. Процитовано 2 червня 2019.
- ↑ Могло рвонути вдруге! Троє українців врятували світ від чорнобильської катастрофи. Суспільство (укр.). Архів оригіналу за 19 травня 2019. Процитовано 31 травня 2019.
- ↑ Український консультант серіалу "Чорнобиль": "Творці фільму хотіли крові, як на війні" | iod.media. ЙОД.MEDIA (укр.). Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 3 червня 2019.
- ↑ У статтях для Вікіпедії розвінчали міф про "чорнобильських водолазів". www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 31 травня 2019. Процитовано 31 травня 2019.
- ↑ Указ Президента України від 27 червня 2019 року № 468/2019 «Про присвоєння звання Герой України»
- ↑ Володимир Зеленський присвоїв звання Герой України трьом ліквідаторам аварії на ЧАЕС [Архівовано 29 червня 2019 у Wayback Machine.] // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 28 червня 2019 р.
- ↑ Указ Президента України від 25 квітня 2018 року № 108/2018 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Державні нагороди України [Архівовано 21 серпня 2019 у Wayback Machine.] // Сайт ЧАЕС
| Попередник: | Герой України — кавалер ордена «Золота Зірка» № 192 27 червня 2019 |
Наступник: |
| Ананенко Олексій Михайлович | Баранов Борис Олександрович |
