Бечін
|
Бечін
Координати 37°16′29″ пн. ш. 27°47′20″ сх. д. / 37.27492400002777373° пн. ш. 27.78905600002777732° сх. д.Координати: 37°16′29″ пн. ш. 27°47′20″ сх. д. / 37.27492400002777373° пн. ш. 27.78905600002777732° сх. д.
|
Бечін — околиця міста Мілас, районний центр, який розташований на півдні району Мугла. Він був внесений до Тимчасового списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у 2012 році. [1]
Історія[ред. | ред. код]
У Бечіні протягом усієї його історії проживало багато різних цивілізацій, включаючи римлян, ментешеоулларі та османів.
Наприкінці 13 століття його захопло Бейлікато де Ментеше — князівство, засноване туркменським племенем. Бечін став столицею Бейлікато і швидко розширювався.
У 1333 р. Ібн Баттута відвідав Бечін, описав його як недавно засноване місто та згадав про його будинки та мечеті.
Більшість пам'ятників, що там залишилися, мають своє походження з XIV століття. [1]
Поселення існувало до 1980-х.[2]
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Середньовічний ансамбль 13 квітня 2012 року було додано до орієнтовного списку Туреччини для подання заявки на включення до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у культурній категорії.
Такі споруди, як Кизиль Хан, Кара-Паша Хан, двір емірів, пансія Ормана, нова церква та візантійська каплиця — є археологічними рештками.
За даними Міністерства культури, Бечін відображає архітектуру Бейліката (з 14 століття) та характеризує життя давньоруських турецьких поселень.
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ а б Medieval City of Beçin (İngilizce) . UNESCO. Архів оригіналу за 14 Mart 2015. Процитовано 8 квітня 2015.
- ↑ Asırlık mezarlar toprak üstüne çıkıyor. Hürriyet. 22 січня 2014. Архів оригіналу за 15 квітня 2015. Процитовано 8 квітня 2015.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |