Битва на Полях Авраама

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Битва на Полях Авраама
Квебек
Benjamin West 005.jpg
«Смерть генерала Вольфа»
Картина Бенджаміна Веста
Координати: 46°48′10″ пн. ш. 71°12′54″ зх. д. / 46.8030000000277724° пн. ш. 71.21500000002778563° зх. д. / 46.8030000000277724; -71.21500000002778563
Дата: 13 вересня 1759 року
Місце: Квебек, Канада
Результат: Перемога британців
Сторони
Flag of Great Britain (1707–1800).svg Британська імперія Flag of Royalist France.svg Франція
Командувачі
Джеймс Вольф маркіз де Монкальм
Військові сили
4 400 вояків 1 900 регулярних солдатів
1 500 ополченців та індіанців


Монкам (Montcalm) веде свої війська у бій. Акварель Чарльза Вільяма Джефферіза (Charles William Jefferys) (1869—1951).

Битва на Полях Авраама (фр. Bataille des Plaines d'Abraham) — одна з вирішальних битв Семирічної війни, що відбулася 13 вересня 1759 на Полях Авраама біля міста Квебек між військами англійським та французьким із союзними їм індіанцями.

Франція програла — і англійські війська окупували місто Квебек, а наступного року — усю Канаду. Ця поразка визначила долю Нової Франції, яку, за Паризьким договором 1763 року, поділено між Великою Британією та Іспанією.

Англійським військом керував генерал Джеймс Вольф (англ. James Wolfe), французьким — Луї-Жозеф де Монкам (фр. Louis-Joseph de Montcalm). Оба воєначальники загинули під час цієї битви.

Інтерпретації[ред. | ред. код]

План Битви на Полях Авраама

Ще й сьогодні, численні квебекуа (особливо квебекські націоналісти) сприймають Битву на Полях Авраама не просто як історичну подію, а поразку пращурів нинішніх франкоканадців. З їхньої точки зору період англійського панування — це «іноземна окупація», за часів якої французька мова витісняється поступово на другий план, а проти франко-канадців — по-простому дискримінують.

У 2009 році федеральний уряд Канади вирішив відсвяткувати 250-у річницю Битви, підготувавши театралізоване дійство, у якому відтворено б головні події та бої 13 вересня 1759 року. Це викликало таку бурю протестів громадян Квебеку — зокрема патріотичних кіл, що, під тиском громадянської думки Квебеку, всеканадський уряд примушено відмовитись від святкувань. До речі, непорозуміння виникло серед англоканадців, для яких інсценізована подія вважалася по-простому цікавим елементом свята.

Посилання[ред. | ред. код]