Смерть генерала Вольфа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Смерть генерала Вольфа
англ. The Death of General Wolfe

Автор Бенджамін Вест
Час створення 1770
Розміри 151 × 213 см
Матеріал полотно, олія
Місцезнаходження Національна галерея Канади (Оттава, Канада)

«Смерть генерала Вольфа» англ. (The Death of General Wolfe) — картина 1770 року англо-американського художника Бенджаміна Веста, присвячена битві при Квебеку 1759 року, де генерал Джеймс Вольф загинув у момент перемоги. Картина, яка містить яскраві натяки на мученицьку смерть, зламала стандартне правило історичного портрета, показуючи людей, які не були присутні на місці подій та одягнені в сучасні, а не класичні костюми. Картина стала однією з найвідоміших у мистецтві XVIII століття.

Історичний контекст[ред. | ред. код]

«Смерть генерала Вольфа» описує битву за Квебек, також відому як битва на рівнинах Авраама, 13 вересня 1759 року. Це була вирішальна подія семирічної війни, яка вирішила долю французьких колоній у Північний Америці.

Битва велася між британською та французькою армією; запеклий бій тривав лише п'ятнадцять хвилин. Британською армією командував генерал Вольф. Не зважаючи на те, що генерал Вольф утримав британську лінію проти французів і виграв битву, він був смертельно поранений декількома пострілами. Після смерті генерал Вольф здобув славу національного героя. Він став символом перемоги Великої Британії під час Семирічної війни для людей по всій Британській імперії.[1] На першій виставці в Лондоні глядачі вишикувалися в черги, аби побачити картину.[2]

Історія та опис[ред. | ред. код]

Вест зображує генерала Вольфа схожим на Христа. Картина має трикутну композицію, утворену верхньою частиною прапора (як вершиною) і позиціями чоловіків. Це нагадує християнські сцени, де Христа тримають в обіймах Діви Марії.[3]

Капітан Гарві Смайт зображений у момент, коли він тримає праву руку Вульфа.[4] У мистецтві дотик рукою до свого обличчя є ознакою глибокої думки й розуму. Деякі вважають це ідеалізацією, натхненною концепцією благородного дикуна. Оригінальні предмети одягу, які були використані як модель для зображення воїна на картині, можна знайти в колекції Британського музею (а також додаткові артефакти перших націй, використані в інших картинах Веста).[5]

На землі перед Вольфом лежать його мушкет, ладівниця і багнет.

Вольф пішов воювати, озброєний так само, як і його люди, але його мушкет був вищої якості. Його одяг теж достойний уваги. Він був одягнений в червоний жилет, бриджі та білу сорочку. Для командного складу таке вбрання було досить простим.

Поруч з Вольфом в блакитному жилеті стоїть лікар Томас Гінде. Він намагається зупинити кровотечу з ран Вольфа. Пізніше генерал Вольф помирає на руках у лікаря.

На задньому плані та ліворуч від людей, які оточують Вольфа, зображений бігун, що наближається. Він махає капелюхом, щоб привернути їхню увагу та тримає захоплений геральдичний прапор із ліліями, який є символом Франції й означає звістку, передану вмираючому Вольфу, про те, що французи зазнають поразки.

Вибір Веста зобразити своїх людей у сучасному одязі був у той час дуже суперечливим. Хоча зображені події відбулися лише одинадцять років тому, мистецька традиція часів Веста вимагала передавати такий сюжет на історичній картині без зображення людей у сучасному одязі. Під час написання картини сер Джошуа Рейнольдс доручив Весту одягнути людей у класичний одяг, від якого Вест відмовився. Після завершення роботи над картиною Георг III відмовився її придбати, оскільки вважав, що вибір Вестом одягу принижує предмет зображення. Проте наступні роки принесли зміну поглядів і мистецьких традицій, і картина була значною мірою виправдана, започаткувавши практику більшої сучасної точності в історичному живописі.

Спочатку картина була виставлена в Королівській академії в Лондоні. Вона була подарована Канаді в 1921 році як данина за заслуги в Першій світовій війні.[6]

Гравюра Вільяма Вуллетта була найвідомішою копією оригінальної картини Веста і стала популярною в усьому світі. Чорно-білу копію гравюри можна побачити в замку Бродік на острові Арран, Шотландія.

Варіанти[ред. | ред. код]

Окрім оригіналу, Вест створив ще щонайменше чотири додаткові версії «Смерті генерала Вольфа»..[7] Основна копія картини наразі перебуває в колекції Національної галереї Канади, а інші екземпляри зберігаються в Королівському музеї Онтаріо (як частина мистецької колекції Канади) та Бібліотеці Вільяма Л. Клементса в Університеті Мічиган.[8][9] Четверта виготовлена копія знаходиться в Айкворт-хаусі, Саффолк, Англія. Кожне копія мала власну варіацію в зображенні смерті Вольфа.[10] П'ятий примірник з автографом був виготовлений на замовлення Георга III у 1771 році та все ще знаходиться в Королівській колекції.[11][12]

Художня інтерпретація[ред. | ред. код]

Зображення Вестом смерті Вольфа посеред бою є образним, а не буквальним.[13] Картина, хоч і отримала широке визнання, також була піддана сильній критиці через історично неточне зображення самої смерті Вольфа. Наприклад, видатні постаті, які оточували та спостерігали за головним героєм, коли він лежав при смерті, є чудовим прикладом художньої інтерпретації.[14]

Немає жодних доказів того, що будь-яка з історичних осіб, які оточували Вольфа на картині, насправді була присутня під час його смерті. Усі вони були високопоставленими військовими і були б зайняті деінде в битві, тому що Вольф загинув у розпал самої битви, а не після.[10] Однак вибір Веста показати смерть Вольфа в образі вмираючого мученика (багато хто порівнює його з Христом) перетворює смерть генерала з простої жертви війни на смерть героя, який символізує британську справу.[15]

Спадщина[ред. | ред. код]

Незважаючи на те, що картина є більш драматизованою версією смерті Вольфа, ніж у реальності, роботи Веста були новаторськими для мистецтва того часу.[10] Раніше сучасні сцени малювали в грецьких та римських декораціях. Інші радили Весту не використовувати реалістичні образи XVIII століття, такі як сучасні костюми. Хоча смерть Вольфа вже була зображена принаймні двома іншими художниками до Веста, й обидві картини також зображували Вольфа та його смерть у більш реалістичному стилі, саме успіх картини Веста допоміг утвердити новий стиль мистецтва.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Benjamin West: General Wolfe and the Art of Empire. www.tfaoi.com.
  2. ↑ Fargo, Jason (25 November 2020). The Myth of North America, in One Painting. The New York Times. Процитовано 11 December 2020.
  3. ↑ Zygmont, Bryan. "Benjamin West's The Death of General Wolfe."Zygmon, Bryan. Benjamin West's The Death of General Wolfe. Smarthistory. Khan Academy. Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 27 березня 2013.
  4. ↑ Trust, National. The Death of General James Wolfe (1727-1759) 851783. www.nationaltrustcollections.org.uk.[недоступне посилання з 01.08.2023]
  5. ↑ Collection. The British Museum.
  6. ↑ The National Gallery of Canada: The Death of General Wolfe, 1770. 2015. Процитовано 5 січня 2015.
  7. ↑ Death of General Wolfe | An Introduction to 19th Century Art. www.19thcenturyart-facos.com.
  8. ↑ UMMA's spectacular 'General Wolfe' exhibit the don't-miss art event this year. AnnArbor.com. Процитовано 6 квітня 2020.
  9. ↑ U-M Clements Library celebrates 'The Death of General Wolfe,' iconic 1776 painting by Benjamin West. University of Michigan News (амер.). 15 жовтня 2019. Процитовано 6 квітня 2020.
  10. ↑ а б в Bulletin 7, Benjamin West and 'The Death of Wolfe' by Colonel C. P. Stacey, Director of History Department of National Defence. www.gallery.ca.
  11. ↑ Explore the Royal Collection Online. www.rct.uk.
  12. ↑ Montagna, 80.
  13. ↑ Russborough.com:The Death of Wolfe. www.russborough.com.
  14. ↑ Michelle Facos. Death of General Wolfe. Процитовано 9 січня 2015.
  15. ↑ Benjamin West, The Death of General Wolfe (article). Khan Academy.

Джерела[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Смерть генерала Вольфа
  • Ayers, William, ed., Picturing History: American Painting 1770—1903, ISBN 0-8478-1745-8
  • Fryd, Vivien Green. «Rereading the Indian in Benjamin West's 'Death of General Wolfe.'» American Art, Vol. 9, No. 1. (Spring, 1995), pp. 72–85. Online document from Jstor
  • Madill, Shirley (2018). Robert Houle: Life & Work. Toronto: Art Canada Institute. ISBN 978-1-4871-0170-1
  • Montagna, Dennis. «Benjamin West's The Death of General Wolfe: A Nationalist Narrative», American Art Journal (Volume 13, Number 2, 1981): 72–88.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Смерть_генерала_Вольфа&oldid=41588787