Битва при Амба-Алагі (1941)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Битва при Амба-Алагі
Східноафриканська кампанія
Дата17 квітня — 17 травня 1941 року
МісцеАмба-Алагі, Ефіопія
Результат Перемога союзників
Капітуляція італійців у північній Ефіопії
Сторони
Велика Британія Велика Британія
Ефіопія Ефіопія
Італія Італія
Командувачі
Алан Каннінгем
Хайле Селассіє I
Амадей Савойський
Сили
41 000 7 000

Битва при Амба-Алагі (1941) (італ. Seconda battaglia dell'Amba Alagi) — битва Східноафриканської кампанії Другої світової війни що відбувалося в горах Північної Ефіопії в квітні-травні 1941 року, в ході якої британські війська під командуванням генерала Алана Каннінгема примусили до капітуляції італійські частини герцога Амадея Савойського.

Сили сторін[ред. | ред. код]

Італія[ред. | ред. код]

До початку бою італійські сили становили близько 7000 солдатів, включаючи кулеметний батальйон, артилерійський полк (40 65-мм гірських гармат 65/17 зразка 1913 року) і піхотний полк.

Союзники[ред. | ред. код]

Кількість британських сил становила 41000 осіб, з них 25000 — англійські частини (перекинуті з Індії) і 16000 ефіопів. Також в ці сили входили індійська дивізія, бригада з Південної Африки і інші відокремлені підрозділи. Після заняття Дессе до союзних військ приєдналася група ефіопських партизан.

Передісторія[ред. | ред. код]

В ході Другої світової війни, зіткнувшись з наступом чисельно переажаючих британських військ, генерал-губернатор Італійської Східної Африки Амадей Савойський віддав італійським частинам в цьому регіоні наказ продовжувати опір союзникам в районах Галла-Сидамо і Амба-Алагі, височини на території сучасного регіону Амхара. Група самого Амадея Савойського відступила від Аддіс-Абеби, зайнятої союзниками 6 квітня 1941 року[1], в Амба-Алагі, в той час як війська генерала П'єтро Гаццері відійшли на південь Ефіопії (в провінції Сидамо і Галла), а Гульєльмо Насі — в Гондер (регіон Амхара).

Хід битви[ред. | ред. код]

17 квітня 1941 року герцог Савойський з 7000 солдатів зайняв укріплені позиції біля Амба-Алагі — гори висотою майже 4000 метрів, найвищою в гірському хребті Алагі, що складається з 9 вершин, на схід від якого лежить дорога від Дессе на північ. Британські війська отримали наказ переслідувати відступаючих італійців і не допустити закріплення їх на придатних для оборони рубежах. Після 3 днів наступу англійцями був зайнятий Дессе, найбільше місто на південь від Амба-Алагі. До кінця квітня становище італійського угруповання, позбавленого підкріплень і постачання внаслідок облоги Амба-Алагі індійськими військами генерала Каннінгема, які підійшли з Еритреї, серйозно ускладнилося. На початку травня британські частини почали безпосередню операцію із захоплення Амба-Алагі, але 3 травня італійці зробили подвійну контратаку: в той час як піхотний полк намагався пробитися на схід, до перевалу Фалага (щоб зайняти дорогу на Дессе), батальйон зробив напад на сили англійців в центрі. Обидві ці атаки були відбиті. 4 травня союзники за підтримки артилерії зайняли 3 вершини хребта Алагі. На наступний день вони спробували розвинути успіх, але були відбиті координованим вогнем італійців. У ніч на 6 травня частина сил Великої Британії зробила атаку на саму Амба-Алагі, в той час як інша група англійців, користуючись цим зіткненням, захопила ще одну гірську вершину. Потім підкріплення, які прибули до союзників, дозволили їм зайняти до 14 травня всі висоти, що залишилися, за винятком самої Амба-Алагі.

Підсумки битви[ред. | ред. код]

Італійські солдати хоробро билися проти переважаючих сил противника, але, позбавлені запасів води і продовольства, змушені були капітулювати перед союзними військами 17 травня. Командувачу переможеними Амадею Савойського в знак визнання хоробрості його солдатів було залишено право на носіння особистої зброї (хоча, можливо, це було зроблено через його приналежності до королівської династії Італії).

Після захоплення Амба-Алагі головне угруповання італійських військ в Ефіопії припинило своє існування. Опір союзним силам продовжували надавати тільки війська П'єтро Гаццері на півдні країни і в Бельгійському Конго (до 6 липня) і Гульєльмо Насі в районі Гондеру (до 28 листопада 1941 року). 5 травня 1941 року в країну після п'ятирічного вигнання повернувся негус Хайле Селассіє I. Генерал-губернатор Італійської Східної Африки і командувач італійськими військами в цьому регіоні здався в полон. Велика частина Центральної і Північної Ефіопії була звільнена від влади італійців.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Під час Першої італо-ефіопської війни, в грудні 1895 року, під Амба-Алагі 15-тисячній ефіопська армія знищила італійський загін в 2500 солдатів з 4 гарматами.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Wavell, Archibald, Official despatch: Operations in East Africa November 1940 — July 1941, p. 3530[недоступне посилання з серпня 2019].

Джерела[ред. | ред. код]

  • Лиддел Гарт Б. Г. Вторая мировая война. — М.: АСТ, СПб.: Terra Fantastica, 1999 (рос.)