Аддис-Абеба
Аддис-Абеба Addis Abeba ኣዲስ ኣበባ |
|
---|---|
Координати: 9°01′38″ пн. ш. 38°44′24″ сх. д. / 9.02722° пн. ш. 38.74000° сх. д. | |
Країна | Ефіопія |
Уряд | |
- Мер | Кума Демекса |
Площа | |
- Повна | 526,99 км² |
Висота над р.м. | 2355 м |
Населення (2012) | |
- Усього | 3 041 002 |
- Густота | 5770,5/км² |
Часовий пояс | UTC +3 |
![]() |
Адди́с-Абе́ба (Аддіс-Абеба; з амхар. нова квітка) — столиця та найбільше місто Ефіопії. Місто має окремий статус міста-регіону.
Місто розташоване на Ефіопському нагір'ї, на висоті понад 2400 м, біля підніжжя та на схилах гори Ентото. Аддис-Абеба є найбільшою столицею країни без прямого виходу до моря. Місто часто називають «столицею Африки» або «Парижем Африки» через її історичне, політичне та дипломатичне значення для континенту.
Історія[ред. | ред. код]
Аддис-Абеба була заснована в 1887 році імператором Менеліком II як столиця королівства Шоа. З 1889 року — столиця Ефіопії.
В травні 1936 року під час Другої італо-ефіопської війни місто захоплене італійськими військами. З 1936 по 1941 роки Аддис-Абеба була столицею Італійської Східної Африки. Звільнене ефіопськими партизанами 6 квітня 1941 року.
У травні 1963 року в Аддис-Абебі пройшла конференція голів держав та урядів африканських країн, на якій була створена Організація Африканської Єдності (ОАЕ). У 2002 році ОАЕ була розпущена, а натомість засновано Африканський союз зі штаб-квартирою в Аддис-Абебі.
Місто — резиденція Економічної комісії ООН для Африки (з 1958) та ОАЄ (з 1963).
Народні виступи в Аддис-Абебі проти феодально-монархічного режиму в 1974 році стали початком національно-демократичної революції в Ефіопії.
Клімат[ред. | ред. код]
Клімат помірно теплий. Середні температури січня +23 °C, липня +20 °C. Опадів випадає понад 1200 мм за рік.
Клімат Аддис-Абеби | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 30 | 28 | 30 | 29 | 30 | 29 | 29 | 32 | 28 | 27 | 30 | 28 | 32 |
Середній максимум, °C | 23,5 | 24,5 | 25,4 | 24,8 | 25,2 | 23,4 | 20,7 | 20,7 | 21,7 | 22,7 | 23,0 | 22,9 | 23,2 |
Середня температура, °C | 15,4 | 16,6 | 17,9 | 17,9 | 18,0 | 17,0 | 15,9 | 15,8 | 16,2 | 15,7 | 14,8 | 14,9 | 16,3 |
Середній мінімум, °C | 7,4 | 8,7 | 10,5 | 11,1 | 10,8 | 10,6 | 11,1 | 11,0 | 10,7 | 8,7 | 6,7 | 7,0 | 9,5 |
Абсолютний мінімум, °C | 1 | 1 | 3 | 6 | 6 | 1 | 0 | 6 | 4 | 2 | 0 | 0 | 0 |
Норма опадів, мм | 13 | 30 | 58 | 82 | 84 | 138 | 280 | 290 | 149 | 27 | 7 | 7 | 1165 |
Кількість днів з опадами | 3 | 5 | 7 | 10 | 10 | 20 | 27 | 26 | 18 | 4 | 1 | 1 | 132
|
Вологість повітря, % | 47 | 51.5 | 47.5 | 54.5 | 53 | 67.5 | 79.5 | 79 | 71.5 | 47.5 | 48 | 45.5 | 57.7 |
Джерело: World Meteorological Organisation (UN)(precipitation),[1] Climate-Data.org for mean temperatures[2][3] BBC Weather for humidity and sunshine,[4] National Meteorological Agency[5] |
Архітектура[ред. | ред. код]
Перші великі будівлі[ред. | ред. код]
- Великий палац із рисами північно-індійської архітектури (1894) — індійські зодчі на чолі з Хаджі Каваса із Пешавара. Палац має тронний зал із покриттям на 34 розписаних стовпи, з розписом та обробленням мармурові стіни та кольорові вітражі (1897).
- Новий палац у стилі неокласицизму (кінець XIX — початок XX століття) — італійський інженер Капуччі, архітектор Е. Камец.
- Собор святого Георгія (Киддус-Гійоргіс; кінець XIX століття) — грецький архітектор Орфаніс, італійський інженер Кастанья. Собор у проєкції має форму восьмикутника. Стиль — неокласицизм. Реставрований в 1950-х роках. Розписаний такими майстрами, як Афеворк Текле та Мінаф Хируй.
- Готель «Итеге» та школа (1907).
- Приблизно 200 будинків європейського типу (1911—1912).
Будівлі 1920—1930-х років[ред. | ред. код]
- Залізничний вокзал (1929) — французький архітектор П. Барріа.
- Національний палац (1934) — архітектор Е. Камец.
- Собор Святої Трійці (Мекане Силласе; 1941) — в стилі необароко. Розписи Але Фелеге Селам (1940-ві).
План забудови в 1950-х роках[ред. | ред. код]
В 1954—1956-х роках затверджений план реконструкції міста — англійський архітектор Л. П. Аберкромбі. План був допрацьований в 1958 році. В основі плану — неправильний овал, довга ось якого має меридіональний напрямок. Площа міста становить 215 км², капітальних будівель 30 км², інша забудова сільського характеру, в основному одноповерхова — кам'яні, дерев'яні та глиняні будинки. У східній частині — урядова зона, у західній — комерційна, де знаходяться Великий ринок, промислові підприємства, діловий центр.
Забудова в 1950—1980-ті роки[ред. | ред. код]
У цей період Аддис-Абеба зростала в бік аеропорту. Були збудовані:
- Національний театр на площі Адуа (1955) — французькі архітектор А. Шомет, скульптор Ш. Моссіон, художник-монументаліст А. Леже. Перед театром статуя лева — символ ефіопської державності
- Національний університет (1950—1960-ті) — англійський архітектор Г. К. Фаллек. Має 17 корпусів, школа мистецтв, будівельний факультет, бібліотека, музей
- Комплекс ліцею Гебре Марьям із врізаним у схил пагорба стадіоном (1960) — архітектор А. Шомет
- Аеропорт з витягнутим скляним фасадом (1960)
- Дім Африки (1961) — вітраж площею 150 м² по ескізу Афеворка Текле
- Муніципалітет (1965)
- Національний банк (1973—1976) — італійські архітектор А.Медзедімі, інженер М.Фанано та ін.
- Телевізійний центр (1965)
- Торгова палата (1965)
- Будівля Міністерства іноземних справ у формі човна з шестигранними лотками сонцерізів на фасаді (1966) — З. Енав та М. Тедрос
- Поштамт
- Лікарня
- Шпиталь Деджазмач Бальча — на 553 місця
- Готель «Вебі-Шебелі» (1970-ті) — югославські архітектори Б.Петровіч, З.Драгайловіч, Х.Юстіч
Пам'ятники[ред. | ред. код]
- Кінна статуя Менеліка II на однойменній площі (1894)
- Монумент звільнення від італійської окупації на площі 27 Меггабіт
- Пам'ятник жертвам фашизму на площі 12 Єкатіт (1955) — югославський скульптор А. Августінчич
- Бронзовий пам'ятник В. І. Леніну (1983) — радянський скульптор Р. Х. Мурадян, архітектор І. М.Студенікін
- Монумент «Наша боротьба» (1984)
- Пам'ятник Карлу Марксу (1984) — німецький архітектор Й. Ястрам
Освіта та культура[ред. | ред. код]
Місто має університет, кілька технічних та інших спеціальних училищ. Національний архів та бібліотека Ефіопії та кілька інших бібліотек. Національний театр.
Археологічний музей (1907), музей Інституту ефіопських досліджень (1952) з колекцією кераміки та традиційним живописом XIV—XX століття, Національний музей (1954) з традиційним та сучасним живописом, декоративно-прикладним мистецтвом.
Населення[ред. | ред. код]
Динаміка чисельності населення:
- 1900 — 80 000 осіб
- 1958 — 400 000 осіб
- 1968 — 664 000 осіб
- 1983 — 1 478 000 осіб
- 1995 — 2 209 000 осіб (перепис населення)
- 2002 — 1 700 000 осіб
- 2008 — 3 147 000 осіб
- 2012 — 3 041 002 осіб[6]
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ World Weather Information Service – Addis Ababa. UN. Архів оригіналу за 22 жовтня 2013. Процитовано 6 January 2014.
- ↑ Climate: Addis Abeba (altitude: 2350m) – Climate graph, Temperature graph, Climate table. Climate-Data.org. Архів оригіналу за 4 квітня 2015. Процитовано 6 лютого 2015.
- ↑ Adis Ababa, Ethiopia. Voodoo Skies. Архів оригіналу за 6 січня 2014. Процитовано 6 січня 2014.
- ↑ BBC Weather – Addis Ababa. BBC Weather. Архів оригіналу за 13 лютого 2014. Процитовано 6 січня 2014.
- ↑ NMA of Ethiopia. National Meteorological Agency of the Federal Democratic Republic of Ethiopia. Архів оригіналу за 23 жовтня 2011. Процитовано 9 травня 2010.
- ↑ Офіційна оцінка Центрального статистичного агентства Ефіопії на 1 липня 2012 року. Архів оригіналу за 30 березня 2013. Процитовано 28 липня 2013.
- Універсальний словник-енциклопедія [Архівовано 18 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Энциклопедический справочник «Африка» [Архівовано 25 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Література[ред. | ред. код]
- Аддис-Абеба [Архівовано 31 березня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Ethiopia // Africa: An Encyclopedia of Culture and Society. Edited by Toyin Falola and Daniel Jean-Jacques. Santa Barbara, CA: ABC-CLIO, 2016. 3 vols. — P. 454—482
Посилання[ред. | ред. код]
- Сайт міської ради
- Олег Романенко. Історія однієї подорожі до Ефіопії // Українська правда, 09.11.2014 [Архівовано 18 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- История одного города. Город Аддис-Абеба // Эхо Москвы, 29.06.2007 [Архівовано 18 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Достопримечательности Аддис-Абебы // OrangeSmile Tours B.V. [Архівовано 18 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Аддис-Абеба // Издательский дом Discovery [Архівовано 18 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Аддис-Абеба — столица Эфиопии // «Планета Земля» Geosfera.Org. [Архівовано 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Addis Ababa | national capital | Ethiopia // Encyclopædia Britannica [Архівовано 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
![]() |
Це незавершена стаття з географії Ефіопії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
№ | Назва | Регіон | Населення | № | Назва | Регіон | Населення | ||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() Аддис-Абеба ![]() Адама |
1 | Аддис-Абеба | Аддис-Абеба | 3 352 000 | 11 | Шашамане | Оромія | 154 587 | ![]() Гондер ![]() Мекеле |
2 | Адама | Оромія | 342 940 | 12 | Дебре-Зейт | Оромія | 153 847 | ||
3 | Гондер | Амхара | 341 991 | 13 | Содо | Народів Півдня | 153 322 | ||
4 | Мекеле | Тиграй | 340 858 | 14 | Арба-Мінч | Народів Півдня | 151 013 | ||
5 | Аваса | Народів Півдня | 318 618 | 15 | Хосаена | Народів Півдня | 141 352 | ||
6 | Бахр-Дар | Амхара | 297 794 | 16 | Харер | Харарі | 133 000 | ||
7 | Дире-Дауа | Дире-Дауа | 285 000 | 17 | Ділла | Народів Півдня | 119 276 | ||
8 | Дессе | Амхара | 198 428 | 18 | Некемте | Оромія | 115 741 | ||
9 | Джимма | Оромія | 186 148 | 19 | Дебре-Бирхан | Амхара | 107 827 | ||
10 | Джиджига | Сомалі | 164 321 | 20 | Аселла | Оромія | 103 522 |
|
|
|