Битва під Холмом (1794)
| Битва під Холмом | |
 | |
| Місце розташування | Холм |
|---|---|
| Дата й час | 8 червня 1794 |
 | |
Координати: 51°07′59″ пн. ш. 23°39′00″ сх. д. / 51.13330000002777354° пн. ш. 23.65000000002777724716906960° сх. д.
Битва під Холмом — битва, що відбулася 8 червня 1794 року під час повстання Костюшка між річпосполитською та російською арміями поблизу міста Холм. Вирішальна частина битви відбулася в районі села Камінь, розташованого на південний схід від міста.
Безпосередня причина битви[ред. | ред. код]
Генерал Юзеф Зайончек, призначений командиром повстання Тадеушем Костюшко командувачем лінії Буг, безрезультатно намагався на початку червня розбити російський корпус генерала Загряжського на річці Буг, а потім відступив до Хелма із завданням захисту Люблінське воєводство та Люблін.
Хід бою[ред. | ред. код]
8 червня 1794 року під містом відбулася битва з об'єднаними силами генералів Дерфельдена і Загряжського — загалом близько 16,5 тис. вояків плюс 24 гармати. Генерал Зайончек мав у своєму розпорядженні 6 000 бійців регулярного війська, понад 2000 ятаганів і 14 гармат.
За 1,5 кілометра перед містом Зайончек оточив лісисті пагорби на луцькій трасі. Битва розпочалася близько 10:00. Росіяни атакували ліве крило польської оборони, яке захищали майор Вишковський і генерал Гауман. 10-й піхотний полк Босів Дзялинських, який воював тут, поводився хоробро. Очевидний програш поляків став очевидним після 17:00, коли снаряд російської гармати відірвав голову командиру польської артилерії Міхалу Хоментовському. Після його смерті військо, що складалося з пікіністів і ятаганів, у паніці розбіглося, покинувши одну з трьох гарматних батарей, якою керував Хоментовський. Російську кінноту, яка переслідувала втікачів, зупинила, а потім відкинула до російських позицій 1-ша Волинська національна кавалерійська бригада майора Вишковського. Контратака була настільки ефективною, що росіяни, щоб не зламати власні лінії, розстрілювали як свою кінноту, так і поляків, які стріляли їм у спину з гармат. Це зупинило переслідувачів. Росіянам, завдяки перевазі в артилерії, вдалося змусити поляків відступити у бік міста. Начальник штабу генерала Зайончека майор Кароль Отто Князевич майстерно організував відступ, запобігши повному знищенню корпусу. Відхід польських військ ефективно прикривала 2-а бригада національної кавалерії Великого князівства Литовського, що рухалася в ар'єргарді.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Andrzej Grabski, Jan Wimmer i inni: Zarys dziejów wojskowości polskiej do roku 1864. Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej. Warszawa 1966.
- Kukiel, Marian (1993). Zarys historii wojskowości w Polsce. London: Puls. ISBN 0907587992.
- Andrzej Zahorski: Wypisy źródłowe do historii polskiej sztuki wojennej. Polska sztuka wojenna w okresie powstania kościuszkowskiego, Zeszyt dziesiąty, Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej, Warszawa 1960.
- Twardowski, Bolesław (1894). Wojsko Polskie Kościuszki w roku 1794. Poznań: Księgarnia Katolicka.
- Mała Encyklopedia Wojskowa, Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej, Warszawa 1967, Wydanie I, Tom II.
- Miron Kosowski: Chełm 08.VI.1794, Zabrze – Tarnowskie Góry 2014.