Бластула

Бластула
Процес бластуляції. 1 — морула, 2 — бластула
ембріональний розвиток, клас анатомічних структур, ембріональна стадія
‹ морула  • гаструла  ›
Бластула у Вікісховищі

Бла́стула (лат. blastula від грец. βλαστος — «паросток») — одна із стадій розвитку зародка багатоклітинних тваринних організмів, якою завершується процес дроблення заплідненої яйцеклітини. Процес утворення бластули називається бластуля́цією.

Будова бластули різних тваринних організмів неоднакова і залежить від будови та способу дроблення яйця. Так, при повному радіальному його дробленні бластула має кулясту форму; всередині її утворюється порожнина — бластоцель; при спіральному дробленні утворюється бластула без порожнини.

Види бластул

Целобластула

Виділяють 4 види бластул:

• Целобластула;
• Стереобластула;
• Дискобластула;
• Перибластула.

Целобластула складається з порожнистої сфери клітин, що оточують порожнину бластоцеля. Целобластули зустрічаються у амфібій (Xenopus laevis), головохордових (Amphioxus ), кнідарій ( Clytia hemisphaerica ), голкошкірих (морських їжаків) або ссавців, так як сумчасті та планетарні ссавці (миша, макака-резус,свиня.)

Стереобластула (від στερεος, твердий або твердий) складається з твердої кулі бластомерів, таких як деякі губки (Petrosia ficiformis), нематоди (Caenorhabditis elegans), асцидії (Phallusia Mammilata),і часто зустрічається серед ембріонів зі спіральним дробленням, таких як молюски (Crepidula fornicata). Іноді в центрі виникає дуже маленький або тимчасовий бластоцелічний простір,наприклад, у деяких нематод.

Дискобластула складається із шапочки або диску бластомерів над жовтковою масою/клітиною, часто утвореним внаслідок меробластичних дроблень, під час яких клітини діляться на вершині жовтка. Цей тип бластули зазвичай зустрічається у птахів, рептилій, риб та однопрохідних. Справжнього бластоцелю немає, але у птахів класично спостерігається тонка підзародкова порожнина між бластодермою та жовтком.

Перибластула – це зовнішній моношар клітин, що оточує внутрішню жовткову масу, яку можна розглядати як заміну бластоцельної порожнини.Така бластула може бути знайдена в центролецитальних яйцях з щільною жовтковою масою.

Клітини розташовані на периферії та утворюються шляхом поверхневих (меробластичних) розщеплень, таких як у Drosophila melanogaster або голобластичних розщеплень, як у Acari longisetosus.

Бластомери і близнюки

У жаби шпоркової жаби бластула являє собою самодиференціююче морфогенетичне поле, в якому клітини здатні спілкуватися на великих відстанях. Коли бластулу розсікають лезом скальпеля, можна отримати ідентичних близнюків за умови, що обидва фрагменти зберігають тканину-організатор Шпемана. Таким чином, напівембріон може регенерувати відсутню половину. У людей ідентичні близнюки зустрічаються у трьох на 1000 і зазвичай виникають внаслідок спонтанного розділення внутрішньої клітинної маси бластоцисти на дві частини.

Див. також

• Бластуляція
• Онтогенез

Джерела

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання

• Бластула // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.