Дроблення (біологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дроблення черевоногого молюску Trochus

Дро́блення — серія мітотичних поділів зиготи, яка настає після запліднення, та в результаті якої кількість клітинбластомерів— зародка зростає, проте маса не збільшується. У клітинному циклі ранніх бластомерів відсутня стадія G1[en]: клітини лише подвоюють ДНК (S-фаза[en]) та діляться (M фаза), не збільшуючи своїх розмірів, натомість, цитоплазма зиготи (переважну більшість якої становить ооплазма яйцеклітини) розподіляється між новоутвореними клітинами[1].

Після 4 послідовних мітотичних поділів (на стадії 16-ти клітин, 24=16) формується морула (від Morus, шовковиця). На цій стадії формування ембріона клітин стає достатньо для формування внутрішнього й зовнішнього шарів. Внутрішній шар формує так звану внутрішню клітинну масу[en], яка потім дасть основу ембріону, а зовнішній шар формує трофобласт, який сформує хоріон, що потім зливається з аллантоїсом у рептилій, амфібій та птахів, або сформує плаценту у ссавців[2].

Ініціація дроблення[ред.ред. код]

Для переходу від стадії запліднення до поділу клітин необхідна активація фактору стимуляції мітозу[en] (англ. Maturation-promoting factor, MPF)[1]. MPF було відкрито 1971 року Йошіо Масуі (англ. Yoshio Masui) та Клемент Маркерт (англ. Clement Markert) як фактор, що призводить до активації ділення ооцитів жаби Rana pipiens[3]. Незабаром було встановлено, що він наявний не лише в земноводних, а й у молюсків, морських зірок, мишей та людської клітинної лінії HeLa. Наприкінці 80х років XX ст. виявлено[3], що MPF складається з циклін-залежної кінази B-Cdk1[4].

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Scott F. Gilbert (March 31, 2010). Developmental Biology (English) (вид. 9). Sinauer Associates. с. 160–. ISBN 0878933840. 
  2. Томас В. Садлер (2001). Медична ембріологія за Ланґманом (Українська). (переклад: Олександр Луцик, Оксана Кулик) (вид. 8,). Львів: Наутілус. ISBN 966-95745-3-6. 
  3. а б Takeo Kishimoto (February 2015). Entry into mitosis: a solution to the decades-long enigma of MPF. Chromosoma. PMID 25712366. doi:10.1007/s00412-015-0508-y. 
  4. Білок Cyclin-dependent kinase 1-B, циклін-залежна кіназа 1-B, Шпоркової гладенької жаби Xenopus laevis в базі даних UniProt P24033

Джерела[ред.ред. код]

  • Томас В. Садлер (2001). Медична ембріологія за Ланґманом (Українська). (переклад: Олександр Луцик, Оксана Кулик) (вид. 8). Львів: Наутілус. ISBN 966-95745-3-6.