Бліпверт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Бліпверт – короткочасна телевізійна реклама, тривалість якої не перевищує однієї секунди.[1] Назва поєднує в собі два слова – blip, що означає короткотривалий звук, та advertisement («реклама»).[2] Назва та концепція були вперше вжиті в телевізійному фільмі Макс Гедрум: на 20 хвилин у майбутнє (Max Headroom: 20 Minutes into the Future) та першому епізоді науково-фантастичного телевізійного шоу Макс Гедрум «Blipverts». Як у фільмі, так і в телевізійному шоу бліпверт – це дуже швидкоплинна телевізійна реклама тривалістю три секунди, яка виділяється також підвищеною концентрованістю та інтенсивністю. Метою бліпверту є максимальна концентрація уваги глядача, щоби останній не перемикав свій приймач на інший телеканал, як це трапляється під час перегляду стандартних рекламних кліпів.[3] Бліпверт виступає також у якості макгафіну під час розвитку сюжету зазначених кінострічок.[4]

Реальні випадки[ред. | ред. код]

Бліпверт-ефект приносив користь рекламному бізнесу і в реальному житті, адже завдяки йому телеглядачі краще засвоювали рекламу.[5]

У 1974 американська компанія Master Lock вставила під час трансляції реклами на чемпіонаті Національної футбольної ліги кліп із зображеним у ньому замком, у який влучила куля шарпшутера. У 1998 односекундний рекламний кліп цієї ж компанії з′являється на телебаченні.[6] Американський журнал Advertising Age, присвячений рекламі, пояснює той факт, що концепція «надшвидкої» реклами не отримала широкого розповсюдження, певними складнощами, пов′язаними з виробництвом і трансляцією односекундних рекламних кліпів.[7]

У травні 2006 компанія General Electric представила односекундну «театральну виставу» – телевізійний рекламний кліп з додатковим матеріалом, включеним як індивідуальні кадри в останній секунді кліпу, для перегляду на цифрових відеопрогравачах. Під час перегляду на нормальній швидкості ці кадри з′являються блискавично, як бліпверт.[5]

У 2009 під час трансляції футбольного матчу Super Bowl XLIII американська компанія Miller Brewing Company показала односекундний рекламний кліп з актором Вінделом Мідлбруксом, який періодично з′являвся також в інших рекламних кліпах цієї компанії починаючи з 2006; у рекламі пива Miller High Life він знаходиться на складі, стоячи на фоні боксів з напоєм, та швидко вигукує «High Life!».[8]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ang, Lawrence (2014). Principles of Integrated Marketing Communications. Cambridge University Press. с. 120. ISBN 9781107664081.(англ.)
  2. Winfrey, Les (31 березня 1987). Mind-blowing Tv-industry Satire "Max Headroom" Imagines A Future Where Tv Sets Are Always On. Philadelphia Inquirer. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 7 липня 2016.(англ.)
  3. Abbott, Rebecca (1991). Selling Out 'Max Headroom'. У Olson, Alan M.; Parr, Christopher; Parr, Deborah (ред.). Video Icons & Values. State University of New York Press. с. 111. ISBN 9780791404119. Архів оригіналу за 24 січня 2018. Процитовано 27 січня 2019.(англ.)
  4. Atkinson, Terry (5 травня 1987). The Mixed-up World Of Max Headroom Creators. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 5 березня 2017. Процитовано 7 липня 2016.(англ.)
  5. а б Cecil, John (2012). Online Video Revolution: How to Reinvent and Market Your Business Using Video. Palgrave Macmillan. с. 30. ISBN 9781137511249. Архів оригіналу за 23 листопада 2018. Процитовано 27 січня 2019.(англ.)
  6. Time, "Blink Of An Ad" [Архівовано 11 січня 2005 у Wayback Machine.] Time.com Retrieved on 04-24-07
  7. Steinberg, Brian (18 квітня 2011). 12 Minutes, 10 Ideas That Tried to Change TV Ad Time Forever. Advertising Age. Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 7 липня 2016.
  8. Mavity, Ryan. Cape Gazette. "Middlebrooks delivers the High Life to Coastal Delaware [Архівовано 28 липня 2012 у Archive.is]. Aug. 27, 2009.(англ.)

Посилання[ред. | ред. код]