Перейти до вмісту

Богачова Ірина Петрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ірина Петрівна Богачова
рос. Ирина Петровна Богачёва
Зображення
Зображення
Ім'я при народженніІрина Петрівна Богачова
Народилася2 березня 1939(1939-03-02)
Ленінград, РРФСР, СРСР[2]
Померла19 вересня 2019(2019-09-19) (80 років)
Санкт-Петербург, Росія
ПохованняНоводівочий цвинтар
Національністьросіянка
Громадянство СРСР
 Росія
Діяльністьоперна співачка, вчителька музики
Alma materСанкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Відомі учніБородіна Ольга Володимирівна
ЗакладСанкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Нагороди та премії
CMNS: Ірина Петрівна Богачова у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Богачов.

Ірина Петрівна Богачова (рос. Ирина Петровна Богачёва; 2 березня 1939, Ленінград, РРФСР, СРСР — 19 вересня 2019, Санкт-Петербург, Росія) — радянська російська оперна співачка (мецо-сопрано). Заслужена артистка РРФСР (1970). Народна артистка РРФСР (1974). Народна артистка СРСР (1976). Лауреат Державної премії РСФСР ім. М. І. Глинки (1973) і Державної премії СРСР (1984). Внесена до Переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України[3].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Ірина Богачова народилася 2 березня 1939 року в Ленінграді (нині Санкт-Петербург).

У 1965 році закінчила Ленінградську консерваторію ім. Н. А. Римського-Корсакова.

Проходила стажування в міланському театрі «Ла Скала» у 1968—1969 роках.

З 1980 року викладала в Ленінградській консерваторії.

Померла 19 вересня 2019 року на 81-му році життя.

Політичні погляди

[ред. | ред. код]

11 березня 2014 року підписала звернення на підтримку політики президента Росії Путіна щодо військової інтервенції в Україні[4]. "Я хочу, щоб ми жили в дружбі та мирі, тому що ми одна нація. Ми спілкуємось однією мовою. У нас повно родичів в Україні, а там повно росіян. Ну як можна таке зараз терпіти?" — пояснила співачка[5].

6 жовтня 2015 року внесена до Переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України[3].

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ Богачёва Ирина Петровна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. ↑ а б Мінкультури публікує Перелік осіб, які створюють загрозу нацбезпеці (06.10.2015). Архів оригіналу за 18.09.2017. Процитовано 18.09.2017.
  4. ↑ 86 російських діячів культури підтримали агресію Путіна в Україні. Список. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 18 січня 2018. [Архівовано 2017-12-22 у Wayback Machine.]
  5. ↑ "Я не в теме, но я согласна" › "Новая газета" в Санкт-Петербурге. Новая Газета. Процитовано 6 лютого 2023.

Література

[ред. | ред. код]
  • Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр : [монографія] : Ч.ІІ. – Івано-Франківськ, «Плай» 2012. – С.123

Посилання

[ред. | ред. код]
Актор Це незавершена стаття про акторку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Богачова_Ірина_Петрівна&oldid=44092235