Бондарчук Андрій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бондарчук Андрій Іванович
Народився 12 грудня 1936(1936-12-12) (80 років)
Сереховичі, Старовижівський район Волинська область, УСРР
Національність українець
Діяльність журналіст і політик
Посада Народний депутат України[1]
Партія КПРС, НРУ
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Україна Народний депутат України
1-го скликання
15 травня 1990 10 травня 1994

Андрі́й Іва́нович Бондарчу́к (12 грудня 1936) — народний депутат України 1-го скликання. Почесний громадянин Луцька (2013).

Біографія[ред.ред. код]

Народився 12 грудня 1936 року в селі Сереховичі, Старовижівський район Волинська область, УСРР в сім'ї селян. Українець, освіта вища, журналіст, закінчив Львівський державний університет імені І. Франка, Вищу партійну школу при ЦК Компартії України.

1953 — студент Ковельського медучилища Волинська область.

1956 — служба в Радянській Армії, брав участь в освоєнні цілини.

1958 — фельдшер швидкої допомоги підземного здоровпункту, кріпильник шахти № 3 «Нововолинська», заочно закінчив журфак Львівського державного університету імені І. Франка.

1966 — завідувач відділом сільського господарства Локачинської районної газети «Колгоспна правда».

1967 — завідувач відділом, заступник редактора Іваничівської районної газети «Колос».

1969 — слухач Вищої партійної школи (м. Київ).

1971 — завідувач відділом сільського господарства обласної газети «Радянська Волинь».

1976 — власний кореспондент республіканської газети «Правда України» по Волинській та Рівненській областях.

1990 — власний кореспондент газети «Голос України» по Волинській обл.

Член КПРС з 1965 року, вийшов з членів партії добровільно у червні 1990 року; член Спілки журналістів СРСР; член національної спілки письменників України, національної спілки краєзнавців України, «Просвіти»; представник Національної Ради з питань телебачення і радіомовлення по Західних областях України.

Висунутий кандидатом в народні депутати трудовим колективом Горохівського радгоспу-технікуму.

18 березня 1990 року обраний народним депутатом України 1-го скликання, 2-й тур 51.32 % голосів, 4 претенденти.

Входив до Народної Ради, фракція Народного руху України.

  • Волинська область
  • Горохівський виборчий округ № 44
  • Дата прийняття депутатських повноважень: 15 травня 1990 року.
  • Дата припинення депутатських повноважень: 10 травня 1994 року.

Голова підкомісії з питань засобів масової інформації, Комісії ВР України з питань гласності та засобів масової інформації; член Конституційної комісії, секретар Тимчасової комісії по боротьбі з організованою злочинністю, корупцією і хабарництвом; автор законопроекту «Про визнання святковими і вихідними днів найбільших християнських свят».

Кандидат у Народні депутати України Верховної Ради XIII скликання висунутий виборцями 1-й тур — 7,39 % 5-те місце з 20-ти претендентів.

З 1997 року — голова Волинського крайового братства св. ап. Андрія Первозваного (Луцьке Хрестовоздвиженське).

з 1998 року — голова Волинського осередку Асоціації народних депутатів України.

Одружений, має двоє дітей.

ГРОМАДСЬКА І КРАЄЗНАВЧА РОБОТА[ред.ред. код]

Заснував, обладнав у старовинному будинку Луцька Музей Луцького братства і передав його державі — 2011 рік;

Відродив у підземеллі братської Хрестовоздвиженської церкви старовинний Некрополь братства — 2012 рік;

У с. Грабове Старовижівського району встановив «Пам'ятник повстанській матері» — 2015 рік;

У своєму селі Сереховичі — скульптурну композицію «Сімя», пам'ятний знак на місці спаленої церкви і зруйнованого комуністами старовинного кладовища — 2015 рік. 


Нагороди[ред.ред. код]

  • Орден "За заслуги"III ст.
  • Орден "За заслуги"II ст.
  • Почесна грамота Верховної Ради України.
  • Золота медаль журналістики.
  • Обласна премія імені редактора газети «Волинь» Полікарпа Шафети.
  • Обласна премія імені редактора газети «Волинь» Степана Сачука «За служіння суспільству» (1993, перший її лауреат).
  • Обласна літературна премія ім. Агатангела Кримського.
  • Обласна премія ім. Олександра Цинкаловського — 2015 рік.
  • Почесний громадянин Волині.
  • Почесний громадянин Луцька.

Творчість[ред.ред. код]

Книги[ред.ред. код]

«ЗНІМАЛИ У ТАЙЗІ КІНО ПРО ХЛІБ». Повість — Видавництво — Волинська мистецька агенція «Терен» — 2004 рік.

«СТЕЖКИ ДО ХАТИ». Повісті, оповідання, новели, розповіді, замальовки. Видавництво — Волинська обласна друкарня. 2006 рік.

«ОБІРВАНЕ КОРІННЯ НАЦІЇ. Волинська хрестоматія». Громадсько-політичне видання. Видавництво ім. Олени Теліги. 2011 рік.

«ХРОНІКА ВОЛИНСЬКОГО „КАМІКАДЗЕ“. Бурхливих десять літ». Громадсько-політичне видання. Видавництво ім. Олени Теліги. 2012 рік.

«ЛУЦЬКЕ ХРЕСТОВОЗДВИЖЕНСЬКЕ БРАТСТВО. Історія та відродження». Науко-публіцистичне видання.- Видавництво «Терен». 2013 рік.

«НЕПОКАРАНІ ВБИВЦІ НАЦІЇ». Документи і матеріали. Видавництво «Терен». 2013 рік.

«ЮХИМ ЯРОЩУК: ЛЮДИНА, ГРОМАДЯНИН, ДЕРЖАВНИЙ ДІЯЧ». Визначні постаті Волині. Документально-публіцистичне видання. Видавництво «Надстир'я». 2014 рік.

Книги забутих авторів, яким надано друге життя: «Помяник» Братства (1617 рік), Данило Братковський «Світ, по частинах розглянутий» (1697 рік); «Лямент» (1628 рік); В. Жуків «Нищення церков на Холмщині у 1938 році» (1940 рік).

Публіцистика[ред.ред. код]

Нижче наведені деякі статті Андрія Бондарчука.

  • Яку Україну ми будуємо. Газ. «Волинь-нова», 28 серпня 2010 р., с. 5.
  • Переможці і переможені. Газ. Волинь-нова, 12 травня 2012 р., с. 5.
  • Холуїзм — духовний СНІД нашої нації. Газ. «Волинь-нова», 9 червня 2012 р., с. 7.
  • За зраду завжди добре платили. Газ. «Волинь-нова», 26 липня 2012 р., с. 3.
  • Бий свій свого… Газ. Волинь, 18 травня 2013 р., с. 5.

Про Андрія Бондарчука[ред.ред. код]

  • Нагорний О. Тернисті і щасливі стежки Андрія Бондарчука. (До 70-річчя від дня народження). Газ. «Волинь-нова», 12 грудня 2006 р.
  • Нагорний О. «Без вітру не родить жито…», газ. «Волинь-нова» 13 грудня 2011 р., с. 7.

Джерела[ред.ред. код]

  1. http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/DEPUTAT1/spisok1.htm