Борисов Георгій Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Борисов.
Георгій Борисов
Народився 3 травня 1930(1930-05-03)
Тирасполь, МАРСР
Помер 11 квітня 2018(2018-04-11) (87 років)
Київ, Україна
Поховання Байкове кладовище
Alma mater Київський індустріальний технікум (1950)
Київський політехнічний інститут (1958)
Галузь матеріалознавство
Заклад Інститут проблем лиття АН УРСР (пізніше — Фізико-технологічний інститут металів та сплавів НАН України; 1958—2018)
Київський народний університет технічного прогресу
Посада інженер, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник, головний науковий співробітник, завідувач відділу нових методів лиття (механіки рідких і тверднучих сплавів), декан факультету ливарного виробництва, проректор
Вчене звання професор (1985)
Науковий ступінь доктор технічних наук (1983)
Відомі учні Олег Шинський, Тарас Цір
Членство член-кореспондент Національної академії наук України (1995)
Відомий завдяки: дослідженням питань теорії управління гідродинамічними, теплофізичними та кристалізаційними процесами формування литих матеріалів, дослідженням визначення ролі водневої обробки розплаву в процесах формування структури та властивостей алюмінієвих сплавів
Нагороди Заслужений діяч науки і техніки України

Георгій Павлович Борисов (3 травня 1930, Тирасполь — 11 квітня 2018, Київ) — український науковець-матеріалознавець, педагог. Доктор технічних наук (1983), професор (1985). Заслужений діяч науки і техніки України (1999). Дослідник питань теорії управління гідродинамічними, теплофізичними та кристалізаційними процесами формування литих матеріалів, визначення ролі водневої обробки розплаву в процесах формування структури та властивостей алюмінієвих сплавів.

Протягом 60 років — науковий співробітник Інституту проблем лиття АН УРСР (пізніше — Фізико-технологічний інститут металів та сплавів НАН України; 1958—2018), з яких 40 років — завідувач відділу нових методів лиття (пізніше — механіки рідких і тверднучих сплавів). Засновник власної наукової школи з розробки нових методів лиття, один із засновників Асоціації ливарників України. Автор понад 300 наукових робіт, зокрема близько 140 авторських свідоцтв на винаходи. Учень професора Костянтина Ващенка[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 3 травня 1930-го року у місті Тирасполь, МАРСР, у родині службовців.

У 1950-му році закінчив Київський індустріальний технікум. Деякий час працював майстром спеціального ремісничого училища у місті Бердичів. Служив у лавах морської авіації Балтійського флоту ВМФ СРСР[2].

З 1953-го по 1958-й рік навчався на металургійному факультеті Київського політехнічного інституту, здобув кваліфікацію інженера-металурга за спеціальністю «Ливарне виробництво чорних і кольорових металів». Учень професора Костянтина Ващенка.

Після закінчення інституту за розподіленням був направлений на роботу до Інституту проблем лиття АН УРСР, з яким пов'язав усе своє подальше життя. У 1964-му році здобув науковий ступінь кандидата технічних наук, захистивши дисертацію на тему «Исследование свойств формовочных смесей, содержащих жидкое стекло и глину».

Через рік очолив відділ нових методів лиття (пізніше — механіки рідких і тверднучих сплавів). Під керівництвом Георгія Борисова науковці відділу розробили велику кількість високоефективного обладнання та технологій, зокрема використання регульованого теплосилового впливу на розплав під час тверднення, найбільший в СНГ агрегат АРД-5, новий тип установок ЛНД для виготовлення виливків з чавуну і сталі тощо[2].

У 1983-му році здобув науковий ступінь доктора технічних наук, захистивши дисертацію на тему «Разработка и внедрение технологии и оборудования для изготовления отливок из алюминиевых сплавов под регулируемым давлением». Через два роки був затверджений у вченому званні професора.

У 1995-му році був обраний членом-кореспондентом Національної академії наук України. Через чотири роки був нагороджений званням «Заслужений діяч науки і техніки України». У 2006-му році залишив посаду завідувача відділу механіки рідких і тверднучих сплавів, віддавши йому 40 років праці. До останнього працював головним науковим співробітником відділу.

Могила Георгія Борисова, Байкове кладовище

Помер на 88-му році життя 11 квітня 2018-го року. Був кремований, прах похований у колумбарії Байкового кладовища.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

З самого початку роботи в Інституті проблем лиття разом з колегами розпочав розробку наукових і технологічних засад нових методів ливарного виробництва. Задля реалізації цих робіт була створена окрема лабораторія, науковцями якої були створені машина лиття під тиском з вертикальним приводом та технологія виготовлення оболонкових форм з піщано-рідкоскляних сумішей[1].

Дослідник питань теорії управління гідродинамічними, теплофізичними та кристалізаційними процесами формування литих матеріалів, визначення ролі водневої обробки розплаву в процесах формування структури та властивостей алюмінієвих сплавів. Засновник власної наукової школи з розробки нових методів лиття, один із засновників Асоціації ливарників України[1]. Засновник ливарного факультету Київського народного університету технічного прогресу, близько 20-ти років працював деканом факультету, деякий час — проректором університету.

Науковий керівник та педагог близько 15 докторів та кандидатів наук, зокрема Олега Шиманського, Тараса Ціра тощо. Автор понад 300 наукових робіт, зокрема близько 140 авторських свідоцтв на винаходи. Член спеціалізованих рад з присудження наукових ступенів Київського політехнічного інституту та Фізико-технологічного інституту металів та сплавів. Член редакційних колегій часописів «Процеси лиття» та «Металознавство та обробка металів».

Науковий доробок (частковий)[ред. | ред. код]

список наукових робіт
  • «Исследование свойств формовочных смесей, содержащих жидкое стекло и глину»: диссертация кандидата технических наук : 05.00.00. — Киев, 1964. — 172 с. : ил.
  • «Точное литье» [Текст]: [Сборник статей] / [Под ред. канд. техн. наук Г. П. Борисова и канд. техн. наук А. С. Лакеева] ; Ин-т проблем литья АН УССР. Киевский дом науч.-техн. пропаганды. Совет НТО машпром ИПЛ АН УССР. — Киев: [б. и.], 1970. — 255 с. : ил.; 20 см.
  • «Основы реологии модельных материалов для литья по выплавляемым моделям» [Текст] / А. С. Лакеев, Г. П. Борисов ; АН УССР. Ин-т проблем литья. — Киев: Наукова думка, 1971. — 132 с. : ил.; 21 см.
  • «Новое в литье под низким давлением» [Текст]: [Докл. Конф.] / [Ред. коллегия: канд. техн. наук Г. П. Борисов (отв. ред.) и др.] ; АН УССР. Ин-т проблем литья. — Киев: Наукова думка, 1971. — 223 с. : ил.; 22 см.
  • «Новое в процессах литья» [Текст]: [Сборник статей] / [Ред. коллегия: канд. техн. наук Г. П. Борисов (отв. ред.) и др.] ; Ин-т проблем литья АН УССР. — Киев: [ИПЛ], 1974. — 349 с. : черт.; 20 см.
  • «Влияние технологических параметров литья под низким давлением на направленность затвердевания протяженных отливок» [Текст]. — Киев: [б. и.], 1976. — 11 с. : ил.; 20 см.
  • «Влияние гидравлического удара при литье под низким давлением на качество поверхности отливок из алюминиевых сплавов» [Текст]. — Киев: [б. и.], 1976. — 8 с. : ил.
  • «Пластическая прочность алюминиевых сплавов в интервале температур кристаллизации» [Текст] / Г. П. Борисов, Ю. В. Моисеев, А. В. Наривский, А. И. Мацкул ; Ин-т проблем литья АН СССР. — Препринт. — Киев: [б. и.], 1976. — 7 с. : ил.; 20 см.
  • «Перспективы развития литья под регулируемым давлением» [Текст] / Г. П. Борисов, В. К. Шнитко, Д. М. Беленький. — Киев: О-во «Знание» УССР, 1979. — 21 с.
  • «Влияние теплосилового воздействия на процесс питания отливок из алюминиевых сплавов» [Текст]. — Киев: Ин-т пробл. литья, 1979. — 59 с. : ил.; 20 см.
  • «Исследование влияния теплосиловых условий затвердевания на процесс формирования отливок из алюминиевых сплавов» [Текст]. — Киев: ИПЛ, 1979. — 28 с. : граф.; 20 см.
  • «Роль регулируемого давления в процессе формирования отливок» [Текст] / Г. П. Борисов, Ф. М. Котлярский. — Киев: О-во «Знание» УССР, 1981. — 26 с.; 19 см.
  • «Опыт освоения технологии и оборудования для литья под регулируемым давлением» / [Подгот. Г. П. Борисов и др.]. — Киев: О-во «Знание» УССР, 1986. — 19,[1] с. : ил.; 20 см.
  • «Давление в управлении литейными процессами» / Г. П. Борисов; АН УССР, Ин-т пробл. литья. — Киев: Наук. думка, 1988. — 271,[1] с. : ил.; 22 см.
  • Effects of pressure application method and pressure build-up dynamics on the process of aluminium alloy casting. Dusseldorf, 1989
  • «Литье с применением давления»: Сб. науч. тр. / АН Украины, Ин-т пробл. литья; Под ред. Г. П. Борисова. — Киев: ИПЛ, 1991. — 160 с. : ил.; 20 см.
  • «О структурно-механических свойствах алюминиевых сплавов в интервале температур кристаллизации» // Технология обработки легких и спец. сплавов. Москва, 1994
  • «Деякі аспекти механізму процесу активування нерозчинних анізоморфних домішок» // Металознавство та обробка металів. 1998. № 3
  • «Научные и технологические разработки в области новых методов литья» // Металл и литье Украины. 1998. № 9–10
  • Hydrogen in technologies for aluminium alloys casting // Progress in hydrogen treatment of materials. Donetsk, 2001
  • «О роли водорода в формировании структуры и свойств алюминиевых сплавов» // Металлургия машиностроения, № 5, 2005.
  • «Научные основы разработки методов дальнейшего повышения свойств и технико-экономических показателей производства высококачественных отливок из алюминиевых сплавов» // Литейное производство, № 9, 2008.
  • «О высоковольтной электроимпульсной обработке расплава» // Металлургия машиностроения, № 5, 2010.

Авторські свідоцтва на винаходи (у співавторстві)[ред. | ред. код]

  • 1974 — «Смесь для литейных стержней»
  • 1974 — «Машина для литья под низким давлением с направленной кристаллизацией металла»
  • 1974 — «Многогнездная литейная форма»
  • 1974 — «Способ получения литья под регулируемым давлением»
  • 1975 — «Установка для изготовления отливок в холодных керамических формах»
  • 1976 — «Машина для центробежного литья с вертикальной осью вращения»
  • 1980 — «Способ заливки роторов электродвигателей под низким давлением»
  • 1996 — «Пристрій для лиття під низьким тиском»
  • 1996 — «Пристрій для лиття вакуумним усмоктуванням тонкостінних виливків»
  • 1997 — «Спосіб лиття газонасичених сплавів під перемінним газовим тиском»
  • 1997 — «Спосіб лиття під низьким тиском і установка для його здійснення»
  • 2003 — «Пристрій для допресовки металу в тепловому вузлі»
  • 2003 — «Спосіб одержання виливків»
  • 2003 — «Спосіб одержання металевих гранул»
  • 2005 — «Спосіб капсульного лиття під тиском»
  • 2007 — «Форма для визначення лінійної усадки кольорових металів та сплавів»
  • 2008 — «Спосіб одержання тиксоструктури»
  • 2009 — «Спосіб тиксолиття виливка»
  • 2009 — «Установка для вимірювання структурно-механічних властивостей сплавів»
  • 2011 — «Спосіб обробки розплаву металу, що кристалізується»
  • 2011 — «Спосіб лиття заготівок»
  • 2012 — «Спосіб тиксолиття»
  • 2012 — «Спосіб одержання металевих заготовок з глобулярною структурою»
  • 2013 — «Двостадійний спосіб формування структури виливка»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Пам'яті Борисова Г. П. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2023. Процитовано 10 серпня 2023.
  2. ↑ а б ГЕОРГИЙ ПАВЛОВИЧ БОРИСОВ (к 80-летию со дня рождения)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Борисов_Георгій_Павлович&oldid=42214121