Бражинці

село Бражинці
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Шепетівський район
Громада	Полонська міська громада
Облікова картка	Облікова картка
Основні дані
Засноване	1425
Населення	551
Площа	1,831 км²
Густота населення	300.93 осіб/км²
Поштовий індекс	30536
Телефонний код	+380 3843
Географічні дані
Географічні координати	49°58′17″ пн. ш. 27°30′50″ сх. д.H G O
Водойми	р. Деревичка
Місцева влада
Адреса ради	30500, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, м. Полонне, вул. Лесі Українки, 113
Карта
	Бражинці
	Бражинці
Мапа
	Бражинці у Вікісховищі

Бражи́нці — село в Україні, у Полонській міській громаді Шепетівського району Хмельницької області.

Географія[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Деревичка.

Історія[ред. | ред. код]

В історичних джерелах село згадується в 1770 році.

У 1906 році село Деревицької волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 76 верст, від волості 5. Дворів 213, мешканців 1241^[1].

Село постраждало в часі Голодомору 1932—1933 років, за різними даними, померло до 100 осіб.

В селі розташована центральна садиба фермерського господарства «Золота Роса», який має рослинницько-тваринницький напрям, користується 3 тис. га орної землі. Господарство розводить високопродуктивну породу свиней, раніше до 2021 року вирощували українську білоголову породу корів.

У Бражинцях є школа гімназія, клуб, бібліотека, українська православна церква (до літа 2022 року — російська православна церква). Діють фельдшерсько-акушерський пункт.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Полонської міської громади.^[2]

Культурна спадщина села Бражинці[ред. | ред. код]

Пам'ятник воїнам-землякам розташований у селі Бражинці Шепетівського району Хмельницької області. Пам'ятник відкрито 7 листопада 1967 року на честь 50-річчя радянської влади. Пам'ятник збудований місцевими майстрами. Пам'ятник є обеліском, увінчаний п'ятипроменевою зіркою. На чотирьох гранях обеліска встановлені меморіальні плити з написами: «Спіть спокійно, ми ваш спокій зберігаємо», Пам'ятник збудований на честь 50-річчя радянської влади 7 листопада 1967 року. На згадку воїнам-односельцям та воїнам, які загинули за визволення рідного села. Від вдячних колгоспників колгоспу «Жовтень», «Вічна слава героям, які загинули в боротьбі за честь і свободу нашої Вітчизни», «І мертві ми вічно будемо в частинці вашого великого щастя, тому що ми вклали в нього наше життя. Юліус Фучик» та прізвищами 245 воїнів-земляків (село Браженці — 136, село Кипченень (Кипченці) — 82, село Фадіївка — 27), загиблих на фронтах Німецько-радянської війни 1941—1945 років. Пам'ятний знак у 1945 р. селі Бражинці є пам'яткою історії та об'єктом культурної спадщини України місцевого значення.

Млин Водяний млин села Бражинці раніше підпорядковувався колгоспу «Жовтень» згодом перестав функціонувати і не перейшов у підпорядкування його наступнику, фермерському господарству «Золота Роса». Млин є двох поверховою цегляною будівлею, має два входи, один для можливості в'їзду кіньми та іншим транспортом, а також парадний вхід. Раніше млин функціонував завдяки потоку води з дамби, яка допомагала обертатися лопастям, згодом почав функціонувати завдяки електроенергії. Під час наступу російських військ у лютому 2022 року біля млина було розгорнуто пункт територіальної оборони за рекомендаціями влади села.

Пам'ятник матері Божій

Цю пам'ятку архітектури села збудовано для місцевих християн.

Пам'ятник збудовано в католицькому стилі, матір Божа Марія, яка стоїть на глобусі, що символізує весь християнський світ, і змія, що повзе по цьому глобусі, символізує зло від якого захищає свята Марія, сама постать Марії стоїть під золотим куполом, що тримається на п'ятьох колонах, біля Святої Марії поставлено хрест на якому розіп'ято Сина Божого, як пам'ять жертви за краще майбутнє.

Цю пам'ятку архітектури села збудував Козельський Віктор Генріхович.

Відомі уродженці[ред. | ред. код]

Грош Сергій Іванович (1911—1990) — український художник, живописець, Заслужений діяч мистецтв УРСР.
Максименко Микола Олексійович — викладач Житомирського технологічного коледжу.