Брамсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Брамсон
ПпрізвищеWD:
Оригінал мовою /Bramson/
Фонетичні алгоритми (англ.)
Кельнська фонетика 17686

Пошук сторінок

які починаються з
містять

у Вікіданих:посилання:

CMNS: Брамсон у Вікісховищі

Брамсóн — єврейське прізвище.

  • Брамсон Абрам Мойсейович (1871—1939) — російський та радянський лікар-пульмонолог та громадський діяч. Один з фундаторів ленінградського Музею єврейского історико-етнографічного товариства, для формування фондів якого організовував експедиції на Україну (1924)[1]. Брат Л. М. Брамсона (див. нижче)[2].
  • Алі Брамсон (Ali Bramson) — американський вчений-планетолог, доктор (PhD ), керівниця групи, що останнім часом  досліджує марсіанський льод[3].
  • Брамсон Костянтин Людвигович (1842—1909) — український ентомолог.
  • Брамсон Ісаак Беркович (1905—1938) — науковий співробітник НДІ напівпродуктів та барвників (Москва), розстріляний НКВС[4].
  • Брамсон Леонтій (Леон) Мойсейович (1869—1941) — єврейський журналіст, публіцист, політичний та громадський діяч. Депутат Державної думи 1-го скликання. Брат А. М. Брамсона (див. вище)[5].
  • Брамсон Людвиг Християнович (?–1853) — художник-мініатюрист[6].
  • Брамсон Микаэль Абрамович (1920—2001) — радянський гідрофізик, доктор фізико-математичних наук, професор[7].[8].
  • Брамсон Мойсей Борухович (Борисович) — ковенський купець першої гильдії, постачальник форми для російської імператорської армії. Батько А. М. та Л. М. Брамсонів (див. вище)[2].
  • Брамсон, Мойсей Вульфович (Михайло Васильович; 1862, Ковно —?) — народоволець, засуджений на довічну каторгу, достроково (1893) звільнений на поселення у Східному Сибіру[9].
  • Морі Деніел Брамсон[en] (нар. 1952) — американський математик, фахівець з теорії ймовірностей та математичної статистики, професор.
  • Ноам Брамсон[en] (нар. 1969) — американський політик, син біженців з Польщі, мер міста Нью-Рошелл (Нью-Йорк).
  • Брамсон-Альпернене Есфір Тувієвна (1924—2016) — головний хранитель єврейської колекції у Книжковій палаті Литві, а згодом — у Національній бібліотеці; племінниця А. М. Брамсона та Л. М. Брамсона (див. вище)[10][11].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. URL: www.rujen.ru/index.php/БРАМСОН_Абрам_Моисеевич
  2. а б URL: https://news.jeps.ru/lichnaya-istoriya/s-bustom-dedushki-pod-mishkoi-ia-idu-po-nevskomu-prospektu.html [Архівовано 16 січня 2021 у Wayback Machine.]
  3. URL: https://www.eaps.purdue.edu/people/profile/bramsona.html [Архівовано 14 січня 2021 у Wayback Machine.])
  4. URL: https://ru.openlist.wiki/index.php/Брамсон_Исаак_Беркович_(1905) [Архівовано 15 січня 2021 у Wayback Machine.]
  5. URL: http://www.ozet.ort.spb.ru/rus/index.php?id=547 [Архівовано 11 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  6. URL: https://www.hermitagemuseum.org/wps/portal/hermitage/woa-search/!ut/p/z1/tVJLU8IwEP4revBYdtsmTTnW-kCglIdAm4vTllrCkAA1gOOvNzgeHBWYccacNjPffo_dBQ4JcJXtRJVpsVLZ0vxT7j3FQeDZbohtvCOIQXc0YAEb2dhhMP0A4JEXIPCv_XFIbzCIh306DHv3aJPP_hMAflp_Ahz4UlWQ1ttDuS7EDFJmU5zlBK2cZIVF8hmzmp6dW8SjTfR8r6RNckAXSq_1HNJ5WUuhs6q8wmKldKn0d2M_lfnp3O1zyc1onToKo8qYzvTcEup5BQm6jYtIKJHpbV2-QOKg43q-ccO_8T10mOF7pK04noROSD4BJxylJhE7mmjkwHQnyj2M1aqWZvWjA-M0jJ4G49uh6f3bkFtnde1_0W2fOxwzfrHYbHhgruCw8lcNyS9nYHhELhv7QjawQR2KtttE9JnDiO_B9BrSRS43UQBrOR5L35VW8tZt4YJWst-z7sPUd-lyJweX76_FF-s!/dz/d5/L2dBISEvZ0FBIS9nQSEh/?lng=ru#meta_author=Брамсон%2C [Архівовано 14 січня 2021 у Wayback Machine.] Людвиг Христианович%3F-1853&meta_authoring_template=WOA
  7. URL: https://evzrku.ucoz.ru/index/bramson_prodolzhenie_2/0-88 [Архівовано 14 січня 2021 у Wayback Machine.]
  8. URL: http://www.vif2ne.org/nvk/forum/arhprint/185214 [Архівовано 14 січня 2021 у Wayback Machine.]
  9. URL: Кроль М. А. Страницы моей жизни — М.–Иерусалим: Мосты культуры; Гешарим, 2008. — 734 с.
  10. URL: http://narodknigi.ru/journals/138/mindaugas_kvetkauskas_firiny_nozhnichki [Архівовано 28 вересня 2020 у Wayback Machine.])
  11. URL: Лемпертене Л. Эсфирь Брамсон-Альпернене: вклад в сохранение интеллектуального наследия и культурной памяти евреев Литвы. В сб.: Евреи Европы и Ближнего Востока: наследие и его ретрансляция. История, языки, литература, культура. Материалы международной научной конференции памяти Э. Брамсон-Альпернене. Сер. «Труды по иудаике. История и этнография» Петербургский институт иудаики, 2017, с. 13–21