Кроль Мойсей Ааронович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мойсей Ааронович Кроль
Brockhaus and Efron Encyclopedic Dictionary B82 36-5.jpg
Народився 25 квітня (7 травня) 1862
Житомир, Російська імперія
Помер 31 грудня 1942(1942-12-31) (80 років)
Ніцца, Франція
Поховання Париж
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяФранція Франція
Національність українець
Діяльність публіцист, політик
Alma mater Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Сфера інтересів етнографія
Посада Член Всеросійської ради[d]
Відомий завдяки: дослідник статистики Сибіру, публіцист

Мойсей Ааронович Кроль (псевдонім: Михайло Опанасович Кроль; 1862, Налибоки Ошмянського повіту Віленської губернії або 12 квітня 1862, Житомир[1] — 31 грудня 1942, Ніцца) — великий дослідник статистики Сибіру, етнограф і юрист, масон, активний учасник політичних рухів: народоволець, потім есер, член Установчих зборів, після 1918 року — емігрантський діяч. Відомий численними публікаціями про Східний Сибір, бурятів, політику Російської імперії на Сході.

Навчання[ред. | ред. код]

Мойсей Кроль закінчив юридичний факультет Новоросійського університету.

Заслання[ред. | ред. код]

Приєднався до народовольців. У лютому 1887 року був заарештований за звинуваченням у державному злочині. Наприкінці 1888 року висланий адміністративним порядком в Новоселенгинськ. У 1893 році переселився в Верхньоудинськ, де працював у місцевому архіві[2].

Під час перебування в Забайкальській області вивчав юридичний і економічний побут бурят, написав ряд статей з етнографії, надрукованих в «Ізвестіях Східно-Сибірського відділення Імператорського російського географічного товариства» та в працях троїцькосавського і читинського відділень Товариства.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

У 1895 році М.Кроль повернувся в Європейську Росію. У 1897 році взяв участь в експедиції з дослідження землеволодіння та землекористування в Забайкальській області, що проходила під керівництвом А. Н. Куломзіна, і склав 10-й випуск виданих експедицією «Матеріалів Комісії Куломзіна»: «Форми землекористування в Забайкальській області». Ця робота давала картину еволюції землекористування від форм самих первісних новітніх форм того часу і з'ясовувала, з допомогою статистичного методу, тісну залежність між формами землекористування та іншими, вираженими в цифрах, господарськими елементами.

З інших статистичних робіт М.Кроля головні: «Роль залізниць і водних шляхів сполучення у вантажному транспорті Волзького району» (СПб., 1902) і «Реміснича праця серед євреїв в Західній Росії» («Збірник матеріалів про економічне становище євреїв у Росії», т. І).

Друкував статті в «Східному огляді», «Сибіру», «Новому слові», «Санкт-Петербурзьких відомостях», «Північному кур'єрі», «Світі божому», «Житті», «Науковому огляді», «Сході», «Сині Вітчизни» та інших періодичних виданнях.

Політична та громадська діяльність[ред. | ред. код]

На початку XX століття приєднався до есерів і став активним учасником єврейського національного руху.

У 1917 році — член Селянської спілки, депутат Установчих зборів.

20 липня 1917 року, при створенні Сибірської обласної Думи в Томську, допущений до її роботи з правами члена як депутат Установчих зборів. Після приходу до влади А. В. Колчака через загрозу арешту залишив країну.

З 1919 року жив у Харбіні, працював адвокатом, брав участь у літературному житті Харбіна. Голова Харбінського обласного комітету Партії соціалістів-революціонерів. Один з організаторів Народного університету в Харбіні, читав лекції з історії права.

Емігарція у Францію[ред. | ред. код]

В середині лютого 1925 року через Шанхай виїхав у Париж. Працював як адвокат і журналіст, публікувався в паризьких і празьких виданнях. Брав участь в діяльності Партії соціалістів-революціонерів, Комітеті допомоги єврейським біженцям-інтелігентам, Федерації єврейських громад в Парижі.

У 1927—1932 роках брав участь у зборах журналу «Воля Росії», виступав на них з доповідями.

У 1927—1930 рр.  брав участь у діяльності Товариства ремісничої праці (ОРТа), в 1931 р. — товариш голови Бюро паризького комітету ОРТа.

З 1928 року — один із редакторів і провідних співробітників журналу «Цукунфт» (Нью-Йорк)[3]. Також М.Кроль — співпрацював з однойменним американським видавництвом.

У 1929—1932 роках брав участь у зборах «Днів», співпрацював з «Вільним Сибіром», «Єврейським світом».

З 1931 року читав лекції в Єврейському народному університеті.

У лютому 1933 року увійшов до ініціативної групи Гуртка російсько-єврейської інтелігенції, в 1937 році перетвореного в Об'єднання. Один із засновників, у 1933—1938 роках — голова, до смерті — член Об'єднання російсько-єврейської інтелігенції, виступав у цій організації з доповідями.

У 1938 році виступав з доповіддю в Бессарабському земляцтві.

З 1941 року, після окупації фашистами Парижа, жив в Ніцці. Хотів переїхати до США, але через хворобу не зміг це зробити.

Похований на кладовищі Баньє.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Дослідження[ред. | ред. код]

  • Кроль М. А. Формы землепользования / Высочайше учрежденная под председательством статс-секретаря Куломзина Комиссия для исследования землевладения и землепользования в Забайкальской области: Матер.: Вып. 10. — СПб.: Гос. тип., 1898. — 497 с.[4]
  • Кроль М. А. О забайкальских бурятах: Докл., прочит. 13 сент. на заседании общ. собр. чл. Забайк. геогр. отд-ния. — [Чита], [1896]. — 26 с.[4]
  • Кроль М. А. Очерк экономического быта инородцев Селенгинского округа: Сообщ. в общ. собр. чл. Троицкосавско-Кяхт. отд-ния Приамур. отд. Имп. Рус. геогр. о-ва 13 марта 1896. — Иркутск: типо-лит. П. И. Макушина, 1896. — 42 с.[4]
  • Кроль М. А. Предварительный отчет о работах по исследованию забайкальских бурят за период 1892—1895 гг. — Иркутск: типо-лит. П. И. Макушина, 1896. — 12 с.[4]

Публіцистика[ред. | ред. код]

  • Кроль М. А. Как прошли выборы в Государственную думу [С прил. списка чл. Гос. думы =http://dlib.rsl.ru/viewer/01003088393#?page=1]. — СПб.: типо-лит. Р. С. Вольпина, 1906. — 67 с.
  • Кроль М. А. Что такое правильное народное представительство? — СПб.: тип. «Будущность», 1906. — 48 с.[4]
  • Пробуждение Китая // Вольная Сибирь. — Прага, 1928. — № 3.

Мемуари[ред. | ред. код]

  • Годы ссылки. В гостях у святого ламы. Мемуары. Восточная коллекция, РГБ, Москва, 4\04.
  • Страницы моей жизни. Мемуары. Том 1. Нью-Йорк, Изд. Союза русских евреев, 1944.
  • Кроль М. А. Страницы моей жизни. — М. — Иерусалим: Мосты культуры; Гешарим, 2008. — 734 с. — ISBN 978-5-93273-279-2.[4]

Література[ред. | ред. код]

  • Жуковская Н. Л. М. А. Кроль и Бурятия \\ Altaica
  • Калашников Н. С. Моисей Аронович Кроль (Некролог). ЗаС, 1943. № 12—13, стр. 31—35.
  • Стрелков А. Легенды и были о великом ламе (послесловие к мемуарам М. Кроля); Жуковская Н. Бурятия и буряты в жизни Моисея Кроля (из архива Гуверовского ин-та войны, революции и мира) \\ Восточная коллекция, РГБ, Москва, 4\04.

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]