Кроль Мойсей Ааронович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мойсей Ааронович Кроль
Народився 25 квітня (7 травня) 1862
Житомир, Російська імперія
Помер 31 грудня 1942(1942-12-31) (80 років)
Ніцца, Франція
Поховання Париж
Країна Російська імперіяФранція Франція
Національність українець
Діяльність публіцист, політик
Alma mater ОНУ ім. І. І. Мечникова
Галузь етнографія
Посада Член Всеросійської ради[d]
Відомий завдяки: дослідник статистики Сибіру, публіцист

Мойсей Ааронович Кроль (псевдонім: Михайло Опанасович Кроль; 1862, Налибоки Ошмянського повіту Віленської губернії або 12 квітня 1862, Житомир[1] — 31 грудня 1942, Ніцца) — великий дослідник статистики Сибіру, етнограф і юрист, масон, активний учасник політичних рухів: народоволець, потім есер, член Установчих зборів, після 1918 року — емігрантський діяч. Відомий численними публікаціями про Східний Сибір, бурятів, політику Російської імперії на Сході.

Навчання[ред. | ред. код]

Мойсей Кроль закінчив юридичний факультет Новоросійського університету.

Заслання[ред. | ред. код]

Приєднався до народовольців. У лютому 1887 року був заарештований за звинуваченням у державному злочині. Наприкінці 1888 року висланий адміністративним порядком в Новоселенгинськ. У 1893 році переселився в Верхньоудинськ, де працював у місцевому архіві[2].

Під час перебування в Забайкальській області вивчав юридичний і економічний побут бурятів, написав ряд статей з етнографії, надрукованих в «Ізвестіях Східно-Сибірського відділення Імператорського російського географічного товариства» та в працях троїцькосавського і читинського відділень Товариства.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

У 1895 році М.Кроль повернувся в Європейську Росію. У 1897 році взяв участь в експедиції з дослідження землеволодіння та землекористування в Забайкальській області, що проходила під керівництвом А. Н. Куломзіна, і склав 10-й випуск виданих експедицією «Матеріалів Комісії Куломзіна»: «Форми землекористування в Забайкальській області». Ця робота давала картину еволюції землекористування від форм самих первісних новітніх форм того часу і з'ясовувала, з допомогою статистичного методу, тісну залежність між формами землекористування та іншими, вираженими в цифрах, господарськими елементами.

З інших статистичних робіт М.Кроля головні: «Роль залізниць і водних шляхів сполучення у вантажному транспорті Волзького району» (СПб., 1902) і «Реміснича праця серед євреїв в Західній Росії» («Збірник матеріалів про економічне становище євреїв у Росії», т. І).

Друкував статті в «Східному огляді», «Сибіру», «Новому слові», «Санкт-Петербурзьких відомостях», «Північному кур'єрі», «Світі божому», «Житті», «Науковому огляді», «Сході», «Сині Вітчизни» та інших періодичних виданнях.

Політична та громадська діяльність[ред. | ред. код]

На початку XX століття приєднався до есерів і став активним учасником єврейського національного руху.

У 1917 році — член Селянської спілки, депутат Установчих зборів.

20 липня 1917 року, при створенні Сибірської обласної Думи в Томську, допущений до її роботи з правами члена як депутат Установчих зборів. Після приходу до влади А. В. Колчака через загрозу арешту залишив країну.

З 1919 року жив у Харбіні, працював адвокатом, брав участь у літературному житті Харбіна. Голова Харбінського обласного комітету Партії соціалістів-революціонерів. Один з організаторів Народного університету в Харбіні, читав лекції з історії права.

Емігарція у Францію[ред. | ред. код]

В середині лютого 1925 року через Шанхай виїхав у Париж. Працював як адвокат і журналіст, публікувався в паризьких і празьких виданнях. Брав участь в діяльності Партії соціалістів-революціонерів, Комітеті допомоги єврейським біженцям-інтелігентам, Федерації єврейських громад в Парижі.

У 1927—1932 роках брав участь у зборах журналу «Воля Росії», виступав на них з доповідями.

У 1927—1930 рр.  брав участь у діяльності Товариства ремісничої праці (ОРТа), в 1931 р. — товариш голови Бюро паризького комітету ОРТа.

З 1928 року — один із редакторів і провідних співробітників журналу «Цукунфт» (Нью-Йорк)[3]. Також М.Кроль — співпрацював з однойменним американським видавництвом.

У 1929—1932 роках брав участь у зборах «Днів», співпрацював з «Вільним Сибіром», «Єврейським світом».

З 1931 року читав лекції в Єврейському народному університеті.

У лютому 1933 року увійшов до ініціативної групи Гуртка російсько-єврейської інтелігенції, в 1937 році перетвореного в Об'єднання. Один із засновників, у 1933—1938 роках — голова, до смерті — член Об'єднання російсько-єврейської інтелігенції, виступав у цій організації з доповідями.

У 1938 році виступав з доповіддю в Бессарабському земляцтві.

З 1941 року, після окупації фашистами Парижа, жив в Ніцці. Хотів переїхати до США, але через хворобу не зміг це зробити.

Похований на кладовищі Баньє.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Дослідження[ред. | ред. код]

  • Кроль М. А. Формы землепользования / Высочайше учрежденная под председательством статс-секретаря Куломзина Комиссия для исследования землевладения и землепользования в Забайкальской области: Матер.: Вып. 10. — СПб.: Гос. тип., 1898. — 497 с.[4]
  • Кроль М. А. О забайкальских бурятах: Докл., прочит. 13 сент. на заседании общ. собр. чл. Забайк. геогр. отд-ния. — [Чита], [1896]. — 26 с.[4]
  • Кроль М. А. Очерк экономического быта инородцев Селенгинского округа: Сообщ. в общ. собр. чл. Троицкосавско-Кяхт. отд-ния Приамур. отд. Имп. Рус. геогр. о-ва 13 марта 1896. — Иркутск: типо-лит. П. И. Макушина, 1896. — 42 с.[4]
  • Кроль М. А. Предварительный отчет о работах по исследованию забайкальских бурят за период 1892—1895 гг. — Иркутск: типо-лит. П. И. Макушина, 1896. — 12 с.[4]

Публіцистика[ред. | ред. код]

  • Кроль М. А. Как прошли выборы в Государственную думу [С прил. списка чл. Гос. думы =http://viewer.rusneb.ru/ru/rsl01003088393?page=1]. — СПб.: типо-лит. Р. С. Вольпина, 1906. — 67 с.
  • Кроль М. А. Что такое правильное народное представительство? — СПб.: тип. «Будущность», 1906. — 48 с.[4]
  • Пробуждение Китая // Вольная Сибирь. — Прага, 1928. — № 3.

Мемуари[ред. | ред. код]

  • Годы ссылки. В гостях у святого ламы. Мемуары. Восточная коллекция, РГБ, Москва, 4\04.
  • Страницы моей жизни. Мемуары. Том 1. Нью-Йорк, Изд. Союза русских евреев, 1944.
  • Кроль М. А. Страницы моей жизни. — М. — Иерусалим: Мосты культуры; Гешарим, 2008. — 734 с. — ISBN 978-5-93273-279-2.[4]

Література[ред. | ред. код]

  • Жуковская Н. Л. М. А. Кроль и Бурятия \\ Altaica
  • Калашников Н. С. Моисей Аронович Кроль (Некролог). ЗаС, 1943. № 12—13, стр. 31—35.
  • Стрелков А. Легенды и были о великом ламе (послесловие к мемуарам М. Кроля); Жуковская Н. Бурятия и буряты в жизни Моисея Кроля (из архива Гуверовского ин-та войны, революции и мира) \\ Восточная коллекция, РГБ, Москва, 4\04.

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Отечественные архивы, 1999, стр. 29
  2. Демин Э. В. .
  3. «Цукунфт ди» // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)(рос.)
  4. а б в Источник — электронные каталоги РНБ. Архів оригіналу за 8 жовтня 2014. Процитовано 26 червня 2017.