Брауншвейг-Головний
| Брауншвейг-Головний | |
| Транспортна мережа | Landesnahverkehrsgesellschaft Niedersachsend[1][2] |
|---|---|
 | |
| Країна |
 Німеччина |
| Адміністративна одиниця | Брауншвейг |
| Часовий пояс | CET і CEST |
| Власник | Deutsche Bahn |
| Оператор | DB Station&Serviced |
| Дата офіційного відкриття | 1 жовтня 1960 |
| Сусідня станція | Wolfenbüttel stationd, Salzgitter-Bad stationd, Salzgitter-Thiede stationd, Lengede-Broistedt stationd, Bahnhof Braunschweig-Gliesmaroded, Vechelde stationd і Weddel railway stationd |
| Обслуговується маршрутом | Intercity-Express, Intercity[d], Weser-Leine-Expressd, RB 40d і Ems-Leine-Expressd |
| Залізнична лінія | Hanover–Brunswick railwayd, Braunschweig–Helmstedtd, Brunswick–Bad Harzburg railwayd і Braunschweig–Gifhorn lined |
| Кількість колій обслуговування | 8 |
| Статус спадщини | пам'ятка культури[d] |
| Адреса | Willy-Brandt-Platz 1 |
| Категорія станції | category 2 railway stationd |
| Стан використання | використовується[d][1] |
 | |
| Офіційний сайт | |
 Брауншвейг-Головний у Вікісховищі | |
Координати: 52°15′07″ пн. ш. 10°32′22″ сх. д. / 52.252200000027777094° пн. ш. 10.53970000002777674° сх. д.
Брауншвейг-Головний (нім. Braunschweig Hauptbahnhof) — залізнична станція в німецькому місті Брауншвейг. Розташована приблизно за 1,5 км SE від центру міста, відкрита 1 жовтня 1960 року, замінивши стару пасажирську станцію. На станції обслуговуються потяги: Deutsche Bahn, Erixx, Metronom і WestfalenBahn[en].
Історія[ред. | ред. код]
Після трьох років будівництва та десяти років планування 1 жовтня 1960 року було відкрито новий головний залізничний вокзал Брауншвейга, включаючи офісну будівлю висотою 29 м і шириною 98 м, спроектував Ервін Дюркоп, архітектор зі штаб-квартири Deutsche Bundesbahn. Він був створений за зразком римського вокзалу Терміні. [3]
Станція працює в мережі Intercity з 1979 року та підключена до мережі Intercity-Express з 1993 року. У травні 1993 року регіональний експрес вперше відправився з Брауншвейга до Магдебурга.
З 1993 року будівля вокзалу внесена до списку пам’яток [3].
25 і 26 жовтня 2003 року була введена в експлуатацію нова електронна централізація. [4]
У рамках перенесення вокзалу головний поштамт було перенесено з центру міста на Берлінер-плац.
15 червня 1970 року було завершено будівництво пішохідної естакади між Головним залізничним вокзалом і готелем «Атріум» над Берлінською площею разом із таверною. Шляхопровід знесли у 1999 році.
У наступні роки район вокзалу був відремонтований. Першу секцію було завершено у 1992 році, а другу – у червні 2006 року.
У 1999-2000 роках, в рамках підготовки до Expo 2000[en], перед вокзалом був побудований термінал місцевого транспорту. У травні 2000 року відбулося урочисте відкриття зупинки, яка захищена від негоди 100-метровим навісом.
Послуги[ред. | ред. код]
Далекого прямування[ред. | ред. код]
| № | Маршрут | Інтервал |
|---|---|---|
| ICE 11 | Берлін-Головний – Магдебург-Головний – Брауншвейг – Геттінген – Кассель-Вільгельмсгеє – Вюрцбург-Головний – Мюнхен-Головний | Один потяг що ввечері |
| ICE 12 | Берлін-Східний – Берлін-Головний – Брауншвейг – Геттінген – Фульда – Франкфурт-на-Майні – Мангайм – Карлсруе-Головний – Оффенбург – Фрайбург-Головний – Базель-Бадішер-Бангоф – Базель SBB (– Інтерлакен-Східний) | Що 2 години |
| ICE 13 | Берлін-Східний – Брауншвейг – Геттінген — Кассель-Вільгельмгеє – Фульда – Франкфурт-на-Майні-Південний – Аеропорт Франкфурт | Що 2 години |
| IC 55 | Дрезден-Головний – Різа – Лейпциг-Головний – Галле (Зале)-Головний – Магдебург – Брауншвейг – Ганновер-Головний – Білефельд-Головний – Гамм – Дортмунд-Головний – Вупперталь-Головний – Золінген-Головний – Кельн-Головний | Що 2 години |
| IC 56 | Лейпциг-Головний – Галле (Зале)-Головний – Магдебург – Брауншвейг – Ганновер-Головний – Бремен-Головний – Ольденбург-Головний – Лір – Емден-Головний | Що 2 години |
Регіональний[ред. | ред. код]
- RE 50 Гільдесгайм - Брауншвейг - Вольфсбург
- RE 60 Райне - Оснабрюк - Мінден - Ганновер - Брауншвейг
- RE 70 Білефельд - Герфорд - Мінден - Ганновер - Брауншвейг
- RB 40 Брауншвейг - Гельмштедт - Магдебург - Бург
- RB 42 Бад-Гарцбург - Фіненбург - Вольфенбюттель - Брауншвейг
- RB 43 Гослар - Фіненбург - Вольфенбюттель - Брауншвейг
- RB 44 Зальцгіттер - Брауншвейг
- RB 45 Брауншвейг - Вольфенбюттель - Шоппенштедт
- RB 46 Герцберг - Остероде - Зезен - Зальцгіттер - Брауншвейг
- RB 47 Ільцен - Віттінген - Гіфхорн - Брауншвейг
- RB 48 Брауншвейг - Зальцгіттер-Тіде - Зальцгіттер-Лебенштедт
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б https://www.lnvg.de/interaktive-karte
- ↑ https://www.lnvg.de/fileadmin/media/DOWNLOADS_ab_2019/Informationsmaterial/Archiv_Broschueren_und_Flyer/Aktuell_LNVG_Niedersachsen_SLNP.pdf
- ↑ а б Norbert Jonscher (1 жовтня 2010). Braunschweiger Bahnhof wird 50. Braunschweiger Zeitung (нім.). с. 22—23. Процитовано 25 березня 2014.
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ ESTW Braunschweig in Betrieb. Eisenbahn-Revue International (нім.) (12): 528. 2003. ISSN 1421-2811.
Джерела[ред. | ред. код]
- Bundesbahndirektion Hannover, ред. (1960). Hauptbahnhof Braunschweig 1960. Gemeinsam herausgegeben zur Eröffnung des neuen Braunschweiger Hauptbahnhofs am 1. Oktober 1960 von der Bundesbahndirektion Hannover, der Stadt Braunschweig und der Industrie- und Handelskammer Braunschweig (нім.). Braunschweig.
- G Lages; Albert Trapp; IHK Braunschweig, ред. (1960). Die Braunschweiger Wirtschaft und der neue Bahnhof (нім.). Braunschweig.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Брауншвейг-Головний
|
