Берлін-Головний
| Берлін-Головний multi-level interchange railway station, центральний вокзал, підземна залізнична станція, естакадна станція, підземна станція | |
|---|---|
 | |
| Розташування | Моабітd  |
| Сусідні станції | Гезундбруннен (вокзал), Berlin Potsdamer Platzd, Berlin-Zoologischer Gartend[1], Фрідріхштрассе і Berlin Jungfernheided |
| Координати | 52°31′30″ пн. ш. 13°22′10″ сх. д. / 52.525083333333° пн. ш. 13.369388888889° сх. д.G O |
| Колій | 16 |
| Відкрито | 26 травня 2006 |
| Архітектор | Meinhard von Gerkand і Gerkan, Marg und Partnerd |
| Інша інформація | |
| Власник | Deutsche Bahn |
| Оператор | DB InfraGO |
| Вебсайт | bahnhof |
| Код Експрес-3 | 8033452 |
| Щоденний пасажиропотік | 300 000 |
| Мапа | |
 | |
| на Вікісховищі | |
Головний вокзал Берліна (нім. Berlin Hauptbahnhof) — найбільший і найсучасніший залізничний вокзал Європи, центральний вокзал Берліна [2]. Станція управляється DB Station&Service[en], дочірньою компанією Deutsche Bahn AG. Дворівневий вокзал, збудований за проектом архітектора Майнхарда фон Геркана, налічує 14 колій (разом із коліями U-Bahn і ще двома в стадії будівництва — 18 колій). Експлуатація почалася через два дні після урочистого відкриття 26 травня 2006 року. Розташований в самому центрі міста, неподалік від будівель Рейхстагу і Федеральної Канцелярії; на місці старого Лертського вокзалу, зруйнованого під час Другої світової війни й підірваного пізніше. Класифікується Deutsche Bahn як станція I категорії. [3]
Станцію Лертер відкрито в 1871 році як кінцева зупинка залізниці[en], що сполучає Берлін з Лерте, поблизу Ганновера, яка згодом стала найважливішою магістральною лінією Німеччини у напрямку схід — захід. В 1882 році, після завершення будівництва штадтбану (міська чотириколійна надземна залізнична лінія[en] Берліна, що обслуговує як місцеві, так і міжміські перевезення), на північ від вокзалу була відкрита менша станція — Летер-Штадтбан для обслуговування нової лінії. Пізніше ця станція стала частиною Берлінського S-bahn. В 1884 році, після закриття сусіднього залізничного Гамбурзького вокзалу, станція Лехтер стала кінцевою зупинкою для потягів до/з Гамбурга.
Після серйозних пошкоджень під час Другої світової війни обмежене обслуговування головного вокзалу було відновлено, але потім призупинено в 1951 році. В 1957 році, коли залізниці до Західного Берліна перебували під контролем Східної Німеччини, Лертський вокзал було демонтовано, але Летер-Штадтбан залишився як зупинка на S-Bahn. В 1987 році він був капітально відремонтований на честь 750-річчя Берліна. Після возз'єднання Німеччини було вирішено покращити мережу залізниць Берліна шляхом будівництва нової магістралі з півночі на південь[en], яка доповнює штадтбан що працює схід-захід. Логічним місцем для нового центрального вокзалу вважався Лертський вокзал.
Станція розташована в районі Моабіт[en], у виборчому окрузі Мітте. На півночі розташовані Європаплац і Інваліденштрассе[en], а на південь — Вашингтонплац і Шпрее. На південь від станції розташовані Шпреебогенпарк[en], Відомство Федерального канцлера і Пауль-Лебе-Хаус. На сході розташований район Мітте і Гумбольдтафен.
Довжина станції становить 430 м, хоча деякі платформи мають 80 м.
- Колії 1 — 8 є підземними та використовуються для регіонального та міжміського сполучення на магістралі Берлін Північ-Південь.
- Колії 9 — 10 підземні та будуть використовуватися для майбутньої лінії S-Bahn 21[de].
- Колії 11 — 14 естакадні та використовуються для регіонального та міжміського сполучення на Берлінському штадтбані.
- Колії 15 — 16 естакадні та використовуються для обслуговування швидкісних поїздів на штадтбані.
- Колії U1 і U2 відокремлені від головного вокзалу і використовуються для лінії U-Bahn U5[en].
Верхній рівень станції має шість колій (дві з яких використовуються Берлінським S-Bahn), що обслуговуються трьома острівними платформами. Нижній рівень має вісім колій, які обслуговуються чотирма острівними платформами для магістральних поїздів, а також ще одна острівна платформа для берлінського метрополітену. Щодня станція обслуговує 1800 поїздів, а щоденний пасажирообіг оцінюється в 350 тис.
Станом на 2011 рік станція обслуговує поїзди InterCityExpress, Intercity (Deutsche Bahn)[en], Interregioexpress, Regional-Express, RegionalBahn та S-Bahn.
- ↑ https://www.mein-takt.de/fileadmin/content/mein-takt/fahrplan/landesnetz/Liniennetzplan_Mein-Takt.pdf
- ↑ Second world war bomb defused near Berlin's main railway station. The Guardian. 3 квітня 2013. Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
- ↑ "Stationspreisliste 2023" [Station price list 2023 (PDF) (in German). DB Station&Service. 28 November 2022. Retrieved 14 December 2022.]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Головний вокзал Берліна
- Головний вокзал Берліна [Архівовано 30 вересня 2007 у Wayback Machine.] — Інтерактивна панорама станції
- Фотографії станції та її відкриття на сайті Бі-бі-сі [Архівовано 22 квітня 2008 у Wayback Machine.]
- Фото і відео відкриття [Архівовано 29 березня 2007 у Wayback Machine.]
| Географія та географічні карти | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |
