Броненосці типу «Ерцгерцог Фердинанд Макс»
 Броненосець «Ерцгерцог Фердинанд Макс»
| |
| Проєкт | |
|---|---|
| Назва: | Броненосці типу «Ерцгерцог Фердинанд Макс» |
| Заплановано: | 2 |
| Побудовано: | 2 |
| Віддано на брухт: | 2 |
| Основні характеристики | |
| Тип: | Броненосець |
| Водотоннажність: | 5 130 т (стандартна) |
| Довжина: | 80,75 м |
| Ширина: | 15,96 м |
| Осадка: | 7,14 м |
| Потужність: | 2 925 к.с. |
| Двигуни: |
|
| Швидкість: | 12,5 вузлів |
| Екіпаж: | 511 |
| Озброєння: |
|
| Бронювання: |
|
Броненосці типу «Ерцгерцог Фердинанд Макс» (нім. Erzherzog Ferdinand Max-klasse) - броненосці ВМС Австро-Угорщини другої половини 19-го століття.
Історія створення[ред. | ред. код]
Броненосці типу «Ерцгерцог Фердинанд Макс» третью та останньою серією батарейних броненосців австрійського флоту. Кораблі були розроблені Йозефом фон Ромако на основі французьких броненосців типу «Глуар».
Конструкція[ред. | ред. код]
Корпус та силова установка[ред. | ред. код]
Корпуси кораблів були дерев'яними. Дерев'яна обшивка складалась з двох шарів. Зовнішній шар мав товщину 12 дюймів, внутрішній - 5 дюймів. Плавно вигнутий назовні форштевень мав кований залізний таран. Кораблі мали гострі обводи носової частини і аркоподібну корму, яка добре захищала стерно.
По всій довжині кораблі були закриті 123-мм залізними плитам , встановленими на 2,5-см свинцеву підложку. Пояс спускався нижче ватерлінії на 1,02 м, а в носовій частині - га 1,68 м, що робилось для кращого кріплення тарану.
Батарея прикривалась 140-мм бронею, яка доходила до верхньої палуби, а в носовій частині - майже до напівбака. В закінченнях корабля товщина броні зменшувалась до 95 мм.
Кораблі мали вітрильне оснащення класу барка на трьох залізних щоглах. Бушприт був висувний, на випадок тарану.
Силова установка складалась з двоциліндрової горизонтальної парової машини, виготовленої за кресленнями британської фірми «Maudsley & Field». Пара для неї вироблялась чотирма паровими котлами. Машина приводила в рух один дволопатевий гвинт, забезпечуючи швидкість у 12,5 вузлів.
Озброєння[ред. | ред. код]
Відомості стосовно планованого озброєння броненосців типу «Ерцгерцог Фердинанд Макс» суперечливі. За одними даними, планувалось встановити по 32 x 48-фунтові гладкоствольні гармати. За іншими, відразу планувалось встановлення 210-мм нарізних гармат Круппа, які дійсно були замовлені, але їх поставку заблокував уряд Пруссії. В результаті на момент початку австро-італійської війни 1866 року на обох кораблях були встановлені по 16 x 48-фунтових гармат, 4 x 8-фунтові гармати і 2 x 3-фунтові гармати. З таким озброєнням кораблі брали участь в битві біля Лісси.
Остаточно кораблі були добудовані лише у 1867 році, згодом неодноразово модернізовувались та переозброювались.
Представники[ред. | ред. код]
| Назва | Верф | Закладений | Спущений на воду | Вступив у стрій | Доля |
|---|---|---|---|---|---|
| «Ерцгерцог Фердинанд Макс» SMS Erzherzog Ferdinand Max |
«Stabilimento Tecnico Triestino», Трієст |
6 травня 1863 року | 24 травня 1865 року | липень 1866 року | Виключений зі складу флоту 16 травня 1886 року Розібраний у 1916 році |
| «Габсбург» SMS Habsburg |
«Stabilimento Tecnico Triestino», Трієст |
червень 1863 року | 24 червня 1865 року | липень 1866 року | Виключений зі складу флоту 22 жовтня 1898 року Розібраний протягом 1899-1900 років |
Література[ред. | ред. код]
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1860—1905. — London: Conway Maritime Press, 1979. — ISBN 0 85177 133 5 (англ.)
- Патянин С. В. Сражение при Лиссе // Морская кампания: журнал. — 2016. — № 7 (59).(рос.)
- Энциклопедия броненосцев и линкоров. / А.Е. Тарас, Минск, 2002 (рос.)
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
