Бруно Акрапович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Бруно Акрапович
Bruno Akrapovich.jpg
Особисті дані
Народження 26 вересня 1967(1967-09-26)[1][2] (53 роки)
  Зениця, Зеніцько-Добойський кантон, Федерація Боснія і Герцеговина, Боснія і Герцеговина
Зріст 181 см
Вага 79 кг
Громадянство Югославія Югославія
Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина
Італія Італія
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1987—1988 Югославія «Челік» (З) 0 (0)
1988—1990 Німеччина «Армінія» (Г) 33 (2)
1990—1991 Німеччина «Геттінген» (В) 33 (3)
1991—1992 Німеччина «Целле» 16 (2)
1992—1994 Німеччина «Вольфсбург» 79 (0)
1994—1997 Німеччина «Майнц 05» 97 (2)
1997—2000 Німеччина «Теніс Боруссія» 84 (3)
2000—2002 Німеччина «Енергі» (К) 67 (0)
2003 Німеччина «Рот-Вайс» (Е) 9 (0)
2003—2005 Німеччина «Кікерс» (О) 55 (1)
2005 Німеччина «Армінія» (Г) 16 (2)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
2000–2002 Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина 18 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2008 Німеччина «Вольфсбург» (помічник)
2008–2009 Росія «Сатурн» (Раменське) (помічник)
2011–2012 Хорватія «Мосор»
2012–2013 Хорватія «Вал»
2013 Хорватія «Солін»
2014 Хорватія «Неретва»
2014–2015 Гібралтар «Юероп»
2015–2016 Північна Македонія «Шкендія»
2017 Хорватія «Спліт»
2017–2020 Болгарія «Локомотив» (Пловдив)
2020–2021 Болгарія ЦСКА (Софія)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Бруно Акрапович (босн. Bruno Akrapović, нар. 26 вересня 1967, Зениця, СФР Югославія) — боснійський футболіст, що виступав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Бруно Акрапович розпочав професійну кар'єру в клубі «Челік» (Зениця), який виступав у Першій лізі Югославії. У 1988 році виїхав до ФРН, де став виступати в складі клубу «Армінія» (Ганновер) з третьої ліги. Після «Армінії» грав у третій лізі за клуби з Нижньої Саксонії «Геттінген» і «Целле».

У 1992 році перейшов у «Вольфсбург» з Другої Бундесліги, де відіграв два сезони. Потім продовжив грати у Другій Бундеслізі у складі «Майнца 05». Після того як в сезоні 1996/97 років «Майнц», який посів 4 місце, не зміг вийти в Бундеслігу, Акрапович був запрошений в берлінський клуб «Теніс-Боруссія», з яким піднявся з третьої ліги в другу, де потім продовжив виступати ще два сезони. Всього у Другій Бундеслізі зіграв 226 матчів.

У 2000 році перейшов у клуб «Енергі» (Котбус), який виступав у Будеслізі, там він виступав два з половиною сезони і зіграв 67 матчів. Під час виступу за «Енергі» Акрапович, якому було вже за тридцять, викликався в збірну Боснії і Герцеговини, за збірну зіграв 18 ігор, забив 1 м'яч[3].

У 2003 році покинув «Енергі», й надалі грав у третій лізі за «Рот-Вайс» (Ерфурт), «Кіккерс» (Оффенбах) і свій перший клуб у Німеччині, ганноверскую «Армінія».

Голи за збірну[ред. | ред. код]

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

У 2006-2008 роках Бруно Акраповіч був граючим тренером в аматорській команді «Форсфельде» з однойменного району Вольфсбурга. Потім був нетривалий час у тренерському штабі фарм-клубу «Вольфсбург». У 2008-2009 роках працював помічником Юргена Ребера в підмосковному «Сатурні», який виступав у російській Прем'єр-лізі.

У 2010 році пройшов навчання в Футбольному союзі Боснії і Герцеговини, під час якого стажувався в «Вольфсбурзі», отримав ліцензію UEFA категорії Pro[4]. Надалі працював головним тренером у клубах Другої хорватської ліги - «Мосор» (Зворніца), «Вал» (Старий Каштел), «Солин» (Спліт) і «Неретва» (Меткович).

З листопада 2014 по червень 2015 року очолював гібралтарський клуб «Юероп», з яким зайняв друге місце в чемпіонаті Гібралтару[5][6]. У 2016 році працював головним тренером клубу «Шкендія», з яким став віце-чемпіоном Македонії. З лютого по липень 2017 був головним тренером ФК «Спліт», який виступає у Першій хорватській лізі.

Згодом працював у Болгарії — протягом 2017–2020 років тренував «Локомотив» (Пловдив), а у 2020–2021 роках очолював тренерський штаб ЦСКА (Софія).

Особисте життя[ред. | ред. код]

У німецьких клубах Акрапович незмінно виступав у футболці з номером 8, що символізувало дату його приїзду до Німеччини 8 серпня 1988 року[7].

Бруно Акрапович одружився з громадянкою Італії. Його син Аарон Акрапович, 1994 року народження, також футболіст. Аарон виступав за юнацьку збірну Італії (до 17), на клубному рівні грав за клуби з третьої ліги Італії та клуби Гібралтару[4].

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Локомотив (Пловдив): 2018-19, 2019-20
Локомотив (Пловдив): 2020

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]