Брухін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Брухін
івр. ברוכין
англ. Brukhin


Координати 32°04′49″ пн. ш. 35°05′10″ сх. д. / 32.08042777780577381° пн. ш. 35.0861250000277778° сх. д. / 32.08042777780577381; 35.0861250000277778Координати: 32°04′49″ пн. ш. 35°05′10″ сх. д. / 32.08042777780577381° пн. ш. 35.0861250000277778° сх. д. / 32.08042777780577381; 35.0861250000277778

Країна Західний берег річки Йордан
Адмінодиниця Шомронська регіональна рада
Дата заснування 1998
Висота центру 400 м
Населення 2129 осіб (2021)[1]
Часовий пояс UTC+2 і UTC+3
Офіційний сайт bruchin.co.il
Брухін. Карта розташування: Палестина
Брухін
Брухін
Брухін (Палестина)
Мапа

Брухін (івр. ברוכין‎) — ізраїльське поселення, розташоване в Самарських горах Західного берега річки Йордан, приблизно за тридцять кілометрів на схід від Тель-Авіва вздовж Транс-Самарійського шосе поблизу палестинського міста Брукін і між поселенням Арієль і Рош-га-Аїн.

У Брухіні проживає понад 101 ортодоксальна єврейська родина[2]. Ще 100 сімей мали переїхати через розширення поселення (2015)[3]. У 2019 році його населення становило 1 166 осіб.

Міжнародне співтовариство вважає ізраїльські поселення на Західному березі незаконними згідно з міжнародним правом, але уряд Ізраїлю заперечує це[4].

Історія[ред. | ред. код]

За даними ARIJ, Ізраїль конфіскував 332 дьонюми землі у сусіднього палестинського села Брукін, щоб побудувати Брухін[5].

Брухін заснували в 1998 році на неприватній землі, яку Ізраїль оголосив державною[2]. У жовтні 2000 року його розбудував один із засновників, Амішай Шав-Талем[6] на території, яка підпорядковується Шомронській регіональній раді. У звіті Талії Сассон встановлено, що форпост Брухіна був несанкціонованим ізраїльським поселенням. У звіті також сказано, що на інфраструктуру та громадські будівлі Брухіна витратили 785 тисяч доларів[6]. Будівництво в селі було заморожено у 2012 році за рішенням Високого суду Ізраїлю[2]. У 2012 році ізраїльська держава надала незаконнийому форпосту офіційний дозвіл[7].

Виноски[ред. | ред. код]

  1. https://www.cbs.gov.il/he/publications/doclib/2019/ishuvim/bycode2021.xlsxЦентральне статистичне бюро Ізраїлю.
  2. а б в Gideon Levy, Outposts 2012: Coming to a West Bank hill near you [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.], at Haaretz, 24 April 2012.
  3. Jodi Rudoren, Jeremy Ashkenas, 'Netanyahu and the Settlements,' [Архівовано 8 березня 2021 у Wayback Machine.] The New York Times 12 March 2015.
  4. The Geneva Convention. BBC News. 10 грудня 2009. Архів оригіналу за 12 травня 2019. Процитовано 27 вересня 2011.
  5. Bruqin Town Profile [Архівовано 15 листопада 2017 у Wayback Machine.], ARIJ, 2013, p. 17
  6. а б Washington Times [Архівовано 16 червня 2018 у Wayback Machine.] 27 February 2008 Unauthorized but aided by Israel page 1
  7. Amira Hass, 'Israel building farm on Palestinian land,' [Архівовано 21 лютого 2015 у Wayback Machine.] Haaretz, 6 June 2014.