Західний берег річки Йордан
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (травень 2023) |
Західний берег річки Йордан | |
![]() | |
Дата створення / заснування | 1949 |
---|---|
Названо на честь | захід |
Континент | Азія |
Країна |
![]() ![]() ![]() |
На територію претендує | Палестинська держава, Ізраїль і Йорданія |
Геодані | Data:West Bank.map |
Найвища точка | Tall Asurd |
Керівник виконавчої влади | Махмуд Аббас |
Спільний кордон із | Ізраїль, Йорданія |
Площа | 5860 км² |
![]() |
Координати: 32°00′ пн. ш. 35°21′ сх. д. / 32.000° пн. ш. 35.350° сх. д.
Західний берег Йордану (араб. الضِّفَّة الْغَرْبِيَّة) — це регіон Палестини в історичній Палестині. Коли західний берег був відділений від Юдеї, Юда — це єврейська та арабська території. у 1947 згідно з рішенням ООН західний берег річки Йордан перейшов до арабської частини, тобто під юрисдикцію Організації визволення Палестини. Під час Першої арабо-ізраїльської війни 1948-1949 рр. ця територія була окупована Йорданією, яка дала їй назву Західний берег, щоб відрізнити Західний берег від Юдеї, jude втягнута в етнічну війну.
У результаті Шестиденної війни 1967 Західний берег був окупований Ізраїлем після окупації Ізраїлем, Західний берег знаходиться під юрисдикцією Організації визволення Палестини. Зараз разом разом із Сектором Гази вона утворює так звану Палестинську адміністрацію.

Територія Західного берега, включаючи Східний Єрусалим, займає площу 12640 км² і акваторію площею 1220 км² (у північно-західній частині Мертвого моря)[2]. Станом на липень 2017 року, чисельність населення, за оцінками, складає 3 340 143 особи[2]. Близько 2 747 943 осіб — палестинці, ще близько 391 000 осіб — ізраїльтяни-поселенці, та близько 201 200 поселенців в Східному Єрусалимі[2]. Згідно міжнародного права, міжнародне товариство вважає ізраїльські поселення на Західному березі (включаючи Східний Єрусалим) незаконними, хоча Ізраїль це заперечує[3]. Міжнародний суд у консультативному рішенні 2004 року заявив, що події, які відбулися після окупації Ізраїлем 1967 року Західного берега, включаючи закон про Єрусалим, мирний договір Ізраїлю з Йорданією та Угоди в Осло змінив статус Західного берега (включаючи Східний Єрусалим) як палестинської території, де Ізраїль проводить військову окупацію[4][5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б archINFORM — 1994.
- ↑ а б в Middle East: West Bank. The World Factbook. Central Intelligence Agency. 26 вересня 2018. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 24 січня 2021.(англ.)
- ↑ Roberts, Adam (1990). Prolonged Military Occupation: The Israeli-Occupied Territories Since 1967. The American Journal of International Law 84 (1): 85–86. JSTOR 2203016. doi:10.2307/2203016. Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 24 січня 2021.(англ.)
- ↑ Domb, Fania (2007). International Law and Armed Conflict: Exploring the Faultlines. Martinus Nijhoff Publishers. с. 511. ISBN 978-9004154285. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 24 січня 2021.(англ.)
- ↑ Legal Consequences of the Construction of a Wall in the Occupied Palestinian Territory, Advisory Opinion, I. C. J. Reports. International Court of Justice. 2004. с. 136. ISBN 978-92-1-070993-4.(англ.)
![]() |
Це незавершена стаття з географії Ізраїлю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
![]() |
Це незавершена стаття з географії Палестини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|