Буде (аеропорт)
| Аеропорт Буде | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Bodø lufthavn | |||||||||||
 | |||||||||||
 | |||||||||||
| ІАТА: BOO • ICAO: ENBO | |||||||||||
| Загальні дані | |||||||||||
| 67°16′09″ пн. ш. 014°21′55″ сх. д. / 67.26917° пн. ш. 14.36528° сх. д.Координати: 67°16′09″ пн. ш. 014°21′55″ сх. д. / 67.26917° пн. ш. 14.36528° сх. д. | |||||||||||
| Тип | цивільний і військовий | ||||||||||
| Оператор | Avinor | ||||||||||
| Обслуговує | |||||||||||
| Розташування | |||||||||||
| Фокус-місто | Widerøe | ||||||||||
| Висота над р. м. | 13 м / 43 фт | ||||||||||
| Вебсайт | avinor.no | ||||||||||
| Злітно-посадкові смуги | |||||||||||
| |||||||||||
| Статистика (2008) | |||||||||||
| Пасажирообіг | 1,824,601 | ||||||||||
| Авіатрафік | 41,860 | ||||||||||
| Джерело:[1] | |||||||||||
| Ідентифікатори і посилання | |||||||||||
| 6296726 | |||||||||||
  BOO | |||||||||||
 | |||||||||||
 Буде у Вікісховищі | |||||||||||
Аеропорт Буде (норв. Bodø lufthavn; (IATA: BOO, ICAO: ENBO)) — цивільний аеропорт у місті Буде в комуні Буде у фюльке Нурланн, Норвегія. Розташований на південь від центру міста, на крайньому західному краю півострова Будегалвея, має спільні приміщення з базою військово-повітряних сил Головна авіабаза Буде. Аеропорт має єдину бетонну, злітно-посадкова смугу розміром 2,794 x 45 м, яка проходить приблизно в напрямку схід-захід. Окрім реактивних рейсів до основних внутрішніх напрямків, аеропорт служить центром для рейсів регіональних авіакомпаній до Гельгеланну, Лофотенських островів і Вестеролена.
Новий аеропорт може бути готовий у другій половині 2029 року, згідно з перефразовуванням ЗМІ (у січні 2022 року) Avinor. Планується будівництво нового аеропорту приблизно в одному кілометрі (0,6 милі) на південь і будівництво нового розумного міського району на місці поточного аеропорту.[2]
Історія[ред. | ред. код]
Поштові рейси до Буде почалися в 1921 році, а до 1940 року Буде обслуговували гідролітаки з Widerøe.
Перша злітно-посадкова смуга в аеропорту Буде була побудована під час Другої світової війни британськими військами після нападу Німеччини на Норвегію. 26 травня 1940 року три винищувачі Gloster Gladiator Королівських ВПС на чолі з лейтенантом Цезарем Халлом приземлилися та здійснили першу повітряну оборону міста. Місцевість була болотистою, і перша імпровізована злітно-посадкова смуга складалася з дерев'яних дощок, що плавали на воді. Незабаром німецькі Luftwaffe захопили контроль над аеропортом і утримували його протягом війни, серед іншого модернізувавши злітно-посадкову смугу до бетону.
З аеропортом було зроблено небагато до початку Корейської війни в 1950 році. Захід боявся нападу СРСР на Західну Європу, тому нову військову базу було побудовано на новому місці на південний захід від старої. Спочатку планувалося завершити будівництво в 1951 році, але повністю запрацював новий аеропорт лише в 1956 році, хоча цивільний термінал було відкрито в 1952 році. Відтоді винищувачі були розміщені в Буде. У 1988 році НАТО влило величезні суми грошей, щоб аеродром міг прийняти великі повітряні сили в разі надзвичайної ситуації.
Аеропорт використовували під час випробувань Конкорду в червні 1975 року[3].
На початку 1980-х років обговорювали та планували поточний цивільний термінал. Міністерство фінансів Норвегії схвалило проєкт на початку 1988 року. Будівництво почалося через кілька тижнів після його затвердження і було завершено навесні 1990 року. Термінал має 11 виходів, три з яких мають телетрапи. З моменту відкриття в 1990 році кількість пасажирів зросла з 820 000 до 1 700 000 у 2013 році.
База ВПС[ред. | ред. код]
Головна авіабаза Буде, розташована поруч із аеропортом, є найбільшою авіастанцією в Норвегії, якою керують Королівські ВПС Норвегії. Ця авіабаза є домом для 331-ї та 332-ї ескадрилій, оснащених F-16 Fighting Falcon компанії General Dynamics, а також загону 330-ї ескадрильї гелікоптерів Westland Sea King.
Авіалінії та напрямки (липень 2022)[ред. | ред. код]
Аеропорт діє як хаб для регіональних аеропортів між Тронгеймом і Тромсе, на додаток до нього обслуговується більше десяти щоденних зворотних рейсів до Осло. Також обслуговується кілька міжнародних сезонних маршрутів.[4]
| Авіакомпанія | Пункт призначення |
|---|---|
| Aegean Airlines | Сезонний чартер: Родос[5] |
| Finnair | Сезонний: Гельсінкі[6] |
| Lufttransport | Верей |
| Norwegian Air Shuttle | Осло-Гардермуен |
| Scandinavian Airlines | Осло-Гардермуен, Тромсе, Тронгейм Сезонний: Аліканте, Стокгольм-Арланда Сезонний чартер: Ханья[7] |
| Sunclass Airlines | Сезонний чартер: Гран-Канарія[8] |
| Widerøe | Анней, Берген, Бреннейсунн, Гарстад/Нарвік, Крістіансанн,[9] Лекнес, Му-і-Рана, Мушеен, Намсус, Осло-Торп, Рервік, Рест, Саннесшеен, Ставангер,[9] Стокмаркнес, Сволвер, Тромсе, Тронгейм[10] |
Статистика[ред. | ред. код]
 | На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми. |
Див. джерело запитів Вікіданих та джерела.
Наземний транспорт[ред. | ред. код]
Аеропорт знаходиться дуже близько до центру міста, приблизно за 1,5 км, а від залізничної станції — 2,0 км. Доїхати до аеропорту можна на місцевому автобусі, на таксі або пішки. З аеропорту також курсують регіональні автобуси.
Норвезький музей авіації[ред. | ред. код]
Норвезький музей авіації розташований поруч з аеропортом у будівлі у формі пропелера. Авіаційний центр в аеропорту був затверджений парламентом 31 березня 1992 року та відкритий 15 травня 1994 року. Військова частина — Luftfartsmuseet (Музей авіації) була відкрита в травні 1995 року. Норвезький музей авіації був створений 1 січня 1998 року, заснований урядом, місцевою міською радою Буде та радою округу Нурланд. Музей є «національним музеєм» і фінансується з державного бюджету.
У музеї представлено кілька військових літаків, у тому числі Lockheed U-2, Gloster Gladiator і Supermarine Spitfire. На виставці також є деякі цивільні літаки, такі як de Havilland Canada DHC-3 Otter, Junkers Ju 52/3m на поплавках, Fokker F.28-1000 Fellowship.
Аварії та інциденти[ред. | ред. код]
- Літаки-розвідники Lockheed U-2 були розміщені в Буде в 1958 році. 1 травня 1960 U-2, пілотований Гері Пауерсом, прямував до Буде з Пакистану, але був збитий, що спричинило кризу U-2 1960 року.
- 4 грудня 2003 року в літак Dornier 228 авіакомпанії Kato, який виконував рейс 603, влучила блискавка, спричинивши перелом керуючої тяги, яка керувала рулем висоти. Згодом літак сильно приземлився біля злітно-посадкової смуги в Буде і був списаний. Обидва члени екіпажу отримали важкі травми, обидва пасажири отримали легкі травми.[11]
- 29 вересня 2004 року шукач притулку, озброєний сокирою, напав на пілота рейсу 605 Kato Airline з Нарвік-Фрамнеса, в результаті чого літак Dornier 228 пішов у пікірування. Пасажири, включно з Оддом Еріксеном, пізніше членом уряду (міністром торгівлі), здолали нападника, і літак здійснив безпечну посадку в Буде.[12]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Airport information for ENBO (PDF). Avinor. Архів оригіналу (PDF) за 1 лютого 2014. Процитовано 21 січня 2014.
- ↑ The city in the city: The Norwegian smart city being developed from the ground up.
- ↑ Concorde 1975 | gamlebodo.com. Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 9 липня 2022.
- ↑ Bodø Airport - Avinor.
- ↑ Only Flight. tui.no.
- ↑ Finnair adds Bodø seasonal service in S20.
- ↑ Flight. Apollo.no.
- ↑ Flight. Ving.no.
- ↑ а б Liu, Jim. Widerøe schedules new routes June - Aug 2020. Routesonline. Процитовано 21 травня 2020.
- ↑ http://www.wideroe.no/destinasjoner
- ↑ Report on the aircraft accident at Bodø Airport on 4 December 2003 involving Dornier Do 228-202 LN-HTA, operated by Kato Airline AS (PDF). Accident Investigation Board Norway. Процитовано 11 березня 2008.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Two tenths of a second from disaster. NRK. 2 грудня 2018. Процитовано 19 квітня 2021.
| |||||||||||